Наталія Манько. Веселі вірші про зиму
ПЕРШИЙ СНІГ
Лесик чув, як вітер в шибку
Кинув щось і зник десь швидко.
Чи насправді, чи приснилось?
Ніч гуділа, серце билось.
Зранку глянув у віконце.
Осліпило. Боже, що це?
На городі, на ялині
І на татовій машині
променисте покривало -
сніг навколо, дуже гарно!
Він чимдуж побіг шукати,
подаровані санчата.
Ще умився, з'їв канапку,
вбрався в пуховик та шапку,
теплі, стильні рукавички,
взяв насіння для синички,
другу подзвонив, Вадиму,
чи той бачив біле диво.
Сніжки, сніговик, санчата...
Буде весело гуляти!
Вдвох з Вадимом до обіду
накачають гору снігу,
будуватимуть фортецю.
Не звичайну – велетенську!
Вибіг з хати він прискоком
і закляк, роззявив рота.
Вмить розбіглись хлопця плани,
сніг під сонцем вже розтанув.
Умови конкурсу «Веселі вірші про зиму»
Усі учасники конкурсу «Веселі вірші про зиму»: https://md-eksperiment.org/category/kulturna-krayina/veseli-virshi-pro-zymu
