Філіпенко Борис

Десь там по сріблястих стежках
Ти блукаєш. 
Може, у небі…
Та очі яскраві твої в зіроньках 
Сяють.
Так треба…

А я, навантажений снами мінливими
Та дуже довгими днями,
Сиджу та віршами бавлюсь, замріяний.
Рятуюсь зеленим чаєм.

Буває, що так нестерпно відверто
Охоче до тебе.
Але ж ти блукаєш десь там,
По сріблястих стежках,
Напевно, у небі.

Та ти ще не знаєш, 
І, мабуть, не пам’ятаєш,
Як вітер веселий колись обіймав нас
Своїми крилами.

Як струнко летіли думки в чарівну далечінь,
Як у полі кружляли.
Як разом з тобою у лісі, де неба блакить,
Ми пісню співали...

                                    

Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»

Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja

Читати також


Вибір читачів
up