Філіпенко Борис. За 28 днів весна, кохання…
Десь там по сріблястих стежках
Ти блукаєш.
Може, у небі…
Та очі яскраві твої в зіроньках
Сяють.
Так треба…
А я, навантажений снами мінливими
Та дуже довгими днями,
Сиджу та віршами бавлюсь, замріяний.
Рятуюсь зеленим чаєм.
Буває, що так нестерпно відверто
Охоче до тебе.
Але ж ти блукаєш десь там,
По сріблястих стежках,
Напевно, у небі.
Та ти ще не знаєш,
І, мабуть, не пам’ятаєш,
Як вітер веселий колись обіймав нас
Своїми крилами.
Як струнко летіли думки в чарівну далечінь,
Як у полі кружляли.
Як разом з тобою у лісі, де неба блакить,
Ми пісню співали...
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja