Олена Рогова. За 28 днів весна, кохання…
Море всередині
Ледь доторкнувшись поглядом його,
Вона відчула теплі і ласкаві хвилі.
Він був близький, та майже водночас
Ділили їх морські довженні милі.
Скажи мені, а ти колись носив
У серці справжнє море, що безкрає?
З відлунням співу велетнів китів,
З відбитим у воді полярним сяйвом?
З дельфінами, які на хвилях голубих,
Все бавляться, немов щасливі діти,
Зі скарбом серця із глибин морських,
З коралами, що в морі, наче квіти!
Скажи мені, чи варто море це
Ховати, наче мрію, в синю пляшку,
Щоб зберегти до краплі, до сльози,
Бо раптом в нього поринати стане тяжко?
Чи все ж таки обрати серця шум,
Який здіймає велетенські хвилі,
Такі, що здатні в мить пересікти
Оті довженні, безкінечні милі?
То може варто стати, тим китом,
З якого злива вгору виливається фонтаном,
Та пливти серцем обраним шляхом,
І дати морю стати океаном?
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
