Кулеша Анна. За 28 днів весна, кохання…

Запах літа.

День. Сонце стоїть в зеніті. Воно огортає своїм гарячим промінням землю, поодинокі дерева, що стоять на одинці то там, то тут, на траву, що вигоріла до золотавого. ЇЇ аромат поволі змішувався з запахом сухої землі, розпеченого асфальту дороги і огортав туманячи свідомість – це аромат волі.

                Шлях за спиною поволі йшов донизу і зникав за схилом. Попереду – простягався до неба. На всьому його проміжку, між «там» і «тут» не було нікого, лише ці дві пари ніг, які відмірювали кілометр за кілометром. Скільки їм ще так йти не знає ніхто, адже доокола ні душі, а в них лише шлях.

                Все доокола мовчить і в цій німоті видавалось, що навіть повітря завмерло. Лише шлях живе своїм розміреним життям, заставляючи повітря над ним тремтіти в хвилюванні.

                Жодного звуку, окрім їхнього таємничого шепотіння на привалі, окрім їхніх спраглих поцілунків, які підняв, пробуджений ними вітер,  тихо дрімаючий в кущах, що замінили їм дім.

                Вони йдуть далі. Ритми серцебиття і кроків зливаються в одне ціле.

Де їхній дім?

Там де ніч огорне їх в дорозі.

Де їхнє ліжко?

Там де він і вона, там де вони завжди разом.

Скільки їм ще йти?

Цього вони не знають, але впевнені, що за одним з пагорбів вони побачать море й буде їхній дім – радість…..

Вона: - Як думаєш, довго нам ще йти?

Він: - Не знаю.

Йдуть мовчки. Раптом обабіч дороги бачать старця, який дивиться в далечінь.

Вона, пошепки: -  Давай запитаємо.

Він: - Добрий день. А довго ще йти до моря?

Старець повільно повертається і спокійно дивиться їм в очі.

Старець: - Не знаю.

Вона: - А де воно, море?

Старець: - В серці….

Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»

Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja