Оля Іванюк. За 28 днів весна, кохання…
Вічна клятва кохання
Пара підлітків у підвалі
Під звуки сирен поклялись
Написали глиною на тротуарі –
«Будем разом, що би не сталося»
Дощ пішов, тонкі цівки барвами
По краплиночці в люк попадали
Хмари небо покрили маревом,
Солов’ї голосами гарними.
Ну, а дівчинка разом з хлопчиком
Під плащем від дощу ховалися.
Чоловік із похмурим зонтиком
Швидко йшов, на роботу квапився.
Білу рожу хлопчина дівчині
В подарунок віддав при зустрічі.
І на площі свободи підлітки
Попрощались у Маріуполі.
Щастя діти, на жаль, не отримали.
Як багато у час війни,
Чиї мрії зрадливо рухнули,
Кришталевими вниз слізьми.
Ваза вщент від ракети розбилася,
А троянда упала на землю.
Ну а діти на небі зустрілися,
Дотримавши обіцянку свою
Батьків спільне горе з’єднало.
Хризантеми лежать на могилі.
Скільки ж витерпіти ще мало
Серце нашої України.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
