Попенко Софія. За 28 днів весна, кохання…
Найболючіше прийняття
Кохання і розставання,
Такі різні речі,
Проте це страждання.
Коли ти один, а всередині двоє,
Коли ви удвох, але болі в одного.
Таке наче різне, проте за живе,
Чіпляє все знову, і те тут, і те.
У тиші закрившись ховаєш свій вирок,
Не жити так більше, не бути як сирот.
Набути якихось нових височин, забути про нього, забути про біль.
Але не працює, не проживає, не відступає і не віддає,
Звучить кожен день усюди де є.
І от ти у тиші, нарешті, один,
Відчув усю важкість , відчув усю ніч.
Без цього не можна, не можна пройти,
Бо все що ховаєш, має вспливсти...
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
