Нога Христина

Хтось думає, що любити здатна тільки людина. Проте чи правда це? Соняшник любить сонце, тому завжди тягнеться до нього. Могутній лев ладний пожертвувати своїм життям заради коханої левиці. І отам, поміж густих хащів хвойних дерев, теж можна побачити, як квітне любов. Ось вона, у білосніжній нічній сорочці, що довгим шлейфом простягається позаду неї, йде по молодій траві, яка не згинається під ногами дівчини. Зелені коси спадають на плечі легкими хвилями, а у волосся вплетені квіти. Мавка прямує до величного дуба, на грубій гілці якого є той, заради кого вона готова кожного року прокидатись та зустрічати весну. Дарувати цьому лісу тепло й любов, та знати, що її коханий Перелесник подарує їй це у відповідь. Вона підійшла до парубка та провела крижаними пальцями по його блідій, як у мерця, шкірі. Хоча він і направду був мертвим, а точніше - мав його облік. Від ніжних, ніби пелюстка троянди, дотиків Перелесник сонно розплющив очі.

-Прокидайся, любове моя, настав час будити замерзлі Карпати від довгого сну, – майже пошепки промовила Мавка.

Він сів, звісивши ноги, та зачарованим поглядом подивився на дівчину.

-Знаєш: багато снів мені снилось, коли я спав. І всі вони були про тебе. Але так, вживу, у тіні дерев, ти прекрасніша за будь-який сон.

Легким рухом він зістрибнув з дерева, опиняючись просто перед його зеленоволосою коханою. Провівши кістлявими пальцями по її руці, Перелесник оглянув місцину, де вони були. Де-не-де виднілись маленькі кучугури снігу, вже радували своєю красою перші проліски. Ставок був вкритий тонким шаром криги, який би тріснув від найменшого дотику. Мавка взяла парубка за дві руки та закоханим поглядом подивилась йому в чорні, наче ніч, очі.

-Час пробудити життя в цьому лісі. Нехай любов відчують усі: і маленьке вовченя від своїх батьків, і молода рись від свого самця, і…я від тебе. Хай жар кохання розтопить сніги і кригу у батька-лісу,-майже проспівала вона своїм легким, неначе вуаль, голосом.

Після цих слів закохані, не відриваючи погляду, опустились на вологу землю, тримаючись за руки. Вони заплющили очі, та відчули, як їх руки обмотують лози. Мавка і Перелесник віддавали силу лісу, прокидаючи його від зимового сну. Навколо них почали цвісти квіти, а разом із ними квітнула їхня міцна любов. Стало чутно тупіт зубрів, спів пташок та те, як білочка перестрибує з гілки на гілку. І саме таким чином вони показували що люблять одне одного. Адже кохати можуть усі. Але проявляє любов - кожен по-різному.




                                             

                   

Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»

Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja

Читати також


Вибір читачів
up