«Боб Ділан: Цілковитий незнайомець» Джеймса Менголда представлений у восьми номінаціях на “Оскар”. Байопіки сьогодні часто грішать передбачуваністю і складаються з падінь, злетів і обов'язкових хепі-ендів. Тому сильніше виділяються неординарні біографічні фільми, що виходять за звичні рамки жанру. Розповідаємо про чудові байопіки музикантів, які точно варто подивитися.
Блиск / Shine, 1996
Австралійський режисер Скотт Гікс прославився біографічною драмою «Блиск». Ромком «Смак життя» та екранізація повісті Стівена Кінга «Серця в Атлантиді» були в кар'єрі постановника вже пізніше. «Блиск» розповідає трагічну історію піаніста-віртуоза Девіда Гельфготта. Деспотичний батько Пітер (Армін Мюллер-Шталь) мріяв, щоб син став великим музикантом, і з п'яти років навчав хлопчика гри на фортепіано. Девід виявляв неабиякі таланти і виявився вундеркіндом, але вже в 24 роки, 1971-го, через перенапруження піаніст потрапив до психіатричної лікарні, де десять років лікувався з використанням психотропних препаратів і електросудомної терапії. У 1990-ті Хельфготт зміг повернутися на сцену, і зараз музикант виконує на концертах шедеври світової класики. За головну роль у «Блиску» Джеффрі Раш отримав «Оскара». Картина Гікса нагадує, що геніям часто доводиться боротися з неймовірним зовнішнім тиском. Байопік схожий на круті американські гірки з раннім успіхом, падінням у божевілля, зціленням і поверненням до улюбленої справи.
Я все ще тут / I'm Still Here, 2010
«Я все ще тут» - кумедне мок'юментарі, що орієнтується на “Це - Spinal Tap” і “Бората”. У жовтні 2008 року успішний актор Хоакін Фенікс несподівано оголошує про завершення кінокар'єри і бажання присвятити себе хіп-хопу. Наставником виконавця-початківця стає P. Diddy. Фенікс не стрижеться, не голиться, приміряє новий образ, йде на вечірнє шоу Девіда Леттермана, роздає інтерв'ю і готується підкорювати музичний олімп. Лише після прем'єри на Венеціанському фестивалі 2010 року стало відомо, що весь фільм постановочний і цілий рік Фенікс валяв дурня. «Я все ще тут» пародіює драми про талановитих артистів на роздоріжжі та в кризі. Це справді смішне кіно: музикант-початківець свариться з друзями і б'ється з фанатами. Усе заради справжньої мрії.
Мене там немає / I'm Not There, 2007
Боб Ділан - постать настільки багатогранна і неосяжна, що одного байопіка музиканта замало. Задовго до Менголда кіно про легенду зняв Тодд Гейнс. Режисер концептуально й оригінально не став виокремлювати один епізод із життя Ділана або переказувати «Вікіпедію», а представив музиканта в шести образах і попросив на різних етапах шляху зіграти фолк-співака Крістіана Бейла, Річарда Гіра, Кейт Бланшетт і не тільки. У фільмі є і вигадані епізоди, але Гейнс старанно намагається вхопити всі риси характеру і сторони таланту Ділана, що вже варте захоплення. Також байопік легко можна сприймати як серію епізодів, що ілюструють історію Америки в другій половині XX століття.
