Недзельницький Андрій. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У двох хвилин було дві хвилини
Дівчинку звали Хвилина. Вона гойдалась на широкій дошці гойдалки між роєм Секунд, що бігали комашками внизу, та міцними колонами Годин, що підпирали стелю грального майданчика Вічності. Вона перелітала з гойдалки на гойдалку Годинника Всесвіту і все здавалось, що це буде тривати Вічність. Проте Вічність йшла і десь через майже нескінченну кількість років вона побачила поряд себе тінь. Пройшла ще вічність і образ поряд почав набирати обриси. Потім пройшла ще безвічність безвічностей і образ сформувався в дівчину, що виглядала так само – двійняшка-Антихвилинка. Так, в нас обох є дві хвилини – ти і я – сказала Хвилинка, дивлячись, як руйнуються опори Годин і сиплеться дах майданчика. Вони обійнялись – так розпочався новий Великий Вибух. І знову десь на гойдальці весело хиталась Хвилинка, і десь знову у вічності вічностей проступала тінь її чарівної сестри
///
Знову повітряна тривога. Най наступна Вічність без них. Хвилинка, почуй мене
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
