(1920-2004)
Книги Дмитра Білоуса завжди вражають багатством ритміки. Поет дуже тонко проникає в тему, відповідно підбираючи до неї ритмічний ключ. Тому різні віршовані розміри в нього звучать невимушено, природно. Навіть один із найскладніших розмірів — дактиль, який взагалі притаманний творчій манері Білоуса, відзначається простотою і легкістю.
Молодий душею, Д. Білоус увесь поривався у вир творчості і громадської діяльності. Він був ходячою енциклопедією, живим словником розгаданих приказок і прислів’їв, крилатих висловів, загадкових назв населених пунктів.
Білоус — майстер перекладацької справи. Турбуючись про збагачення репертуару театрів України здобутками зарубіжної драматургії, поет здійснив переклади творів Вільяма Шекспіра, Лопе де Веги, П’єра Кальдерона, Жана Оффенбаха, Івана Базова, Івана Крилова, Олександра Пушкіна, Миколи Некрасова, Яна Райніса.
Дмитро Білоус — це те унікальне явище, коли життя і творчість ішли не двома різними, навіть не паралельними дорогами, а начебто невід’ємно, органічно злиті.
Твори
Критика
