(1903-1975)
Особливої популярності серед широкого кола читачів Іван Багмут здобув своїми творами про дітей та молодь. У них ніби заново народжується його юнацьке педагогічне покликання, помножене на художницький талант і життєву мудрість бувалої людини, сповненої великої батьківської любові до дітей.
Добре знаючи живу народну мову, письменник відбирав із неї такі лексичні та фразеологічні елементи, які виразно індивідуалізують персонажа чи якийсь відтінок в його психологічному стані.
І. Багмут рідко використовував прийом незакінченості окремих фрагментів тексту, що особливо викликають цікавість, змушують творчо домислити недоказане, пов’язати побачене в далекому минулому із сучасними проблемами, які сьогодні турбують людство. При цьому дуже важлива спостережливість автора, вміння його вдивлятися і вдумуватися в навколишнє життя, а також майстерне використання виразних засобів мови.
Твори
Критика