(1889–1948)
Стиль розповіді Адама Шаррера простий, часом навіть «дитячий», народний, який зустрічається в деяких оповіданнях, казках. Іноді короткі речення в мові героїв стають еліптичними. Це трапляється тоді, коли особі, що говорить, деякі слова здаються зайвими, непотрібними, тому вона пропускає їх і говорить лише те, що їй здається найбільш важливим.
Характерним стилістичним засобом, що сприяє творенню мовного портрета, є повторення в мові окремих слів, словосполучень і цілих речень. Такий прийом — важливий стилістичний засіб у мові художнього твору.
Синтаксичні, лексичні та фонетичні засоби в реченнях міцно переплетені. Вони емоціоналізують висловлення, оживляють образ. Іноді герої Шаррера повторюють слово, яке їм здається найбільш важливим для даної ситуації, для зрозуміння їх думок.
Широке використання тричленних конструкцій — творча своєрідність мови романів А. Шаррера. Проте ці конструкції переважно зустрічаються в авторській мові.
Твори
Критика
