Світло вечірнє
Вечір - не ранок. І навіть не день.
Але й не ніч, слава Богу.
Тож не печалься, що сонце зайде.
Щось та лишиться од нього.
Ти вже отам, де немає людей.
Але на сад і подвір'я,
наче Господня милість, зійде
лагідне світло вечірнє.
Стільки розкаже лагідність ця
тишею золотою,
що й одкровення благе мудреця
здасться тобі - німотою.
Що таке слово? Ціна йому - гріш.
Навіть накреслене кров'ю.
Світиться вечір. Пишеться вірш.
Справжній. На мові безмов'я.
