Зимова ніч. У сніжному вікні...
Зимова ніч. У сніжному вікні
стрибає місяць, як ляльковий блазень.
Простуджений годинник на стіні
хрипить, не поспіваючи за часом.
А блазень з нього дражниться крізь хвищу,
бухикає, як він, і шкандиба.
І в кожному котячому очищі
по блазню золотистому стриба.
Не гнівайтесь, люб’язні домочадці
Він молодик. Ну, що із нього взять?
Він ще не знає, що не завжди — двадцять.
Колись таки настане й сімдесят.
Я теж, як ви, не схвалюю зухвальства.
Та тішить око срібна круговерть,
і юний місяць в навіженім вальсі,
який іще не відає про смерть.