Я вранці думаю: от знову день прийшов...
Я вранці думаю: от знову день прийшов,
їх стільки вже між мною і тобою!
Надвечір думаю: от знову день пішов.
Все менше їх між мною і тобою...
Що більше днів між нас — то менше їх.
Чекай мене на схилі днів моїх!
Сьогодні сумно в нашому садку.
Тут осінь буде літо хоронити.
Шкода, що нам не зупинить ріку.
Але і щастя, що — не зупинити.