Тоненький силует лісів і сіл...
Тоненький силует лісів і сіл
За полем вітер в синяві колише,
Зимовий день стоїть, як білий віл,
І лоскотно мені обличчя лиже.
Обидва, наче друзі, мовчимо,
Дивуючись, хоч ми дивами ситі,
Що місяць, наче золоте ярмо,
Блищить, натертий шиями, в блакиті.
1972
