Молитва осені
■
Молитва осені — світів усіх молитва,
молитва листя й нив.
Аж світиться журба твоя велика,
о світе мій, що словом завинив!
Що завинив перед своїм же горем,
перед водою і перед Дніпром.
Мовчать степи, тополя не говорить...
А небеса за нас молитву творять,
і сіє осінь далеч в нашу кров.
■
Молитва осені: води і світла!
Молитва тиші і віків...
Все! — світить голос... Як повітря,
всі дні прозорі і легкі.
Дивує ліс!..
Ніхто не знає, звідки —
такий спокій?
■
Святість пронизує все аж до крові,
до тайни, що в тайні глибин.
До тиші, до Віри й Любові...
До золота — світ голубий!
Золото! Вічність панує...
Осанна і слова, і спів:
звеличує, славить, будує
собори високих світів.
■
Святість спадає і світить росою...
Молитва покликнула все!
Обітниця Божа з Тобою!..
Світ — через осінь — спасе.
