Безжурні, до нестями балакучі...
Безжурні, до нестями балакучі,
У затишку чекаєте собі,
Що ось ростимуть груші на вербі
І молоком проллються білі тучі!
Але не ви, бездумні і слабі,
Підкорите енергії могучі.
Крилата мисль і мозолі пекучі —
Єднатись будуть і в новій добі.
Я вірю, що будущина щаслива
Одмінить лож, та не одмінить жнива
І буде литись далі піт з чола,
Не стануть святами ніколи будні,
Хоч як би там не мудрували трутні.
Трудитись має кожен, як бджола!
1957