Шарлотта Саломон – молода жінка, яка створила 784 картини, переховуючись від нацистів

Авторка: Емма Паркер, аспірантка в школі англійської мови Університету Лідса.

Між 1940 і 1942 роками молода німецько-єврейська художниця Шарлотта Саломон створила серію з 784 картин, переховуючись від нацистської влади. Вона дала цій серії назву «Leben? oder Theater?», що в перекладі з німецької «Життя чи театр?». З висоти XXI століття витвори мистецтва Саломон, які створювали «заплутане павутиння» з розповідей через слова та зображення, можна вважати провісниками сучасного графічного роману.

Разом серія цих зображень розповідає про сімейну історію, зосереджуючись на головній героїні, ім’я якої Шарлотта Канн, напів-автобіографічній версії самої Шарлотти Саломон. Вони документують розвиток Шарлотти як художниці, її боротьбу з божевіллям та перше кохання. Це зображується на тлі все більш жорстокого нацистського правління. Коли в листопаді 2019 року в Єврейському музеї Лондона відкрилася виставка творів Саломон, глядачі мали рідкісну можливість споглядати цей унікальний шедевр.

Слова та образи

Багато з ранніх картин у серії поділяються на щільні групи та панелі, їх структура та розташування дуже нагадують комікси. Крихітні фігурки переходять з однієї картини до іншої, об’єднуючи сцени та структуруючи хід розповіді.

В основі серії «Життя чи театр?» лежить питання самознищення. У перших сценах ми знайомимося з батьками Шарлотти, Альбертом і Францискою, через короткі миті їх шлюбної ночі, радісне оголошення про народження Шарлотти та раптове впадіння Франциски в депресію.

Незважаючи на втручання лікарів, Франциска покінчує зі своїм життям. Хоча цю новину спочатку приховують від молодої Шарлотти, пізніше вона виявляє справжні обставини смерті Франциски, а також довгу історію психічних захворювань у її родині. Сорока картинами пізніше, після того як вона стала свідком самогубства своєї бабусі, Шарлотта сидить біля відкритого вікна у сцені полум’яних кольорів і благає: «Боже милий, будь ласка, не дай мені збожеволіти».

Будинок сім’ї Канн. Джерело: Колекція Єврейського історичного музею, Амстердам/ Фонд Шарлотти Саломон

Не лише наративне використання образів пов’язує «Життя чи театр?» з сучасними коміксами. Саломон наклеїла напівпрозорі накладки з написами на понад 200 її картин. Поєднуючи текст та зображення, твори стають графічним оповіданням, що розповідає переплетені історії багатьох життів.

Хоча самі накладки надто крихкі для публічної демонстрації, Єврейський музей відтворив ці намальовані слова на стінах галереї, що справило сильне враження на відвідувачів.

Проміжки між зображеннями

Проміжки між зображеннями так само важливі, як і в сучасних коміксах. Найяскравіше це видно на трьох картинах, які зображують самогубство Франциски.

Перша картина містить послідовність зображень на одній сторінці, що демонструє глибоку депресію Франциски та зростаючу стурбованість її родини.

Час від часу їй дозволяють зустрічатися з чоловіком та Шарлоттою. Є надія, що їй значно краще. Джерело: Колекція Єврейського історичного музею, Амстердам/Фонд Шарлотти Саломон

Згодом Франциска перебуває під «суворим наглядом медсестри». Та потім медсестра «на одну коротку мить, – що Франциска використала як можливість вистрибнути з вікна», – виходить з кімнати, що має фатальні наслідки. Вона покинула життя у проміжку між двома тире, використавши перерву в реченні, зображену на полотні як хвилинну неуважність медсестри, щоб викинутись з вікна.

Франциска: «Я більше не можу це терпіти, я завжди самотня». Джерело: Колекція Єврейського історичного музею, Амстердам/Фонд Шарлотти Саломон

Ця друга картина є важливою у виставці, бо вона підкреслює, що ми не тільки пов’язуємо послідовність зображень і підписів, але й знаходимо сенс у проміжках між картинами. Оскільки це єдине зображення розділене на кілька частин, ми спостерігаємо, як Франциска встає і відкриває вікно. У нижньому лівому кутку картини її стопи зникають зі сторінки.

Третє зображення в серії – це образ тіла Франциски на всю сторінку. Калюжа крові, яка просочується з-під її зім’ятих рук, свідчить про трагічний кінець.

Ми здогадуємся, що відбувається у проміжках між сценами. Ми уявляємо, як Франциска ступає на підвіконня, стрибає у темряву і розбивається на тротуарі. Карикатурист і теоретик коміксів Скотт Макклоуд у «Розумінні коміксів» (2001) пояснює: ми читаємо між проміжками графічних оповідань, пов’язуючи послідовність зображень і таким чином створюючи історію.

Франциска померла миттєво, квартира на третьому поверсі. Нічого не вдієш з цією трагедією. Джерело: Колекція Єврейського історичного музею, Амстердам/Фонд Шарлотти Саломон

Як показала виставка Єврейського музею в Лондоні, серія картин «Життя чи театр?» не тільки про смерть і відчай. В основі цих картин – історія надії та творчості в найтемніші часи. Шарлотта стоїть перед вибором піти слід за своєю матір’ю та бабусею на підвіконня, або «заново створити свій власний світ» через радикальну дію самоуяви. Вона обирає життя, незважаючи на ймовірність власного знищення.

Загибель Шарлотти Саломон в Освенцимі, у віці 26 років, поставила під загрозу збереження історичних відомостей про неї. Незадовго до смерті, Саломон довірила картини своєму приятелю, благая приховати витвори мистецтва від влади. Зараз серія «Життя чи театр?» стала частиною великого відродження академічного та суспільного інтересу до робіт авторки, яке забезпечило Шарлотті місце в історії мистецтва ХХ століття.

На одній із картин коханий Шарлотти, що є старшим за неї, заявляє: «Ти знаєш, дитино, деякі з твоїх картин просто чудові». На іншій він припускає, що «одного дня люди дивитимуться на нас обох». Його самовпевнене передбачення повністю справдилося. Склавши візуальну розповідь, яка стала провісником сучасних графічних романів, видатні картини Саломон справді вимагають того, щоб ми продовжували дивитися на них, навіть через 70 років після їх створення.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «Thisyoungwomancreated 784 paintingswhilehidingfromtheNazis» вжурналі «The Conversation» 14 січня 2020р.