Зчеплення

Англ.: scene order; нім.: Szenenfolge; ісп.: encadenamiento;
франц.: enchaînement.

1. Зв’язок між епізодами фабули. Спосіб, за допомогою якого в п’єсі артикулюються сцени, а вже постава координує різні сценічні системи й перехід від одної дії
до іншої, ритмізуючи їх. Ілюзійна драматургія (класична, романтична й натуралістична) розглядає п’єсу як тематичний і актантний розвиток, беручи до уваги ефективність і водночас дискретність зчеплень: вузлів зв’язування не повинно бути видно.
2. Зчепленням іноді буває мотив (текст, лірична або танцювальна інтермедія,
коментар), спрямований на зв’язування двох сцен (зчеплення через епічного оповідача, через конферансьє в цирку та мюзиклі).