Звукові ефекти
Англ.: sound effects; нім.: Geräusсhekulisse; ісп.: efectos de sonido;
франц.: bruitage.
Звукові ефекти є штучною реконструкцією шумів – чи то природних, чи то неприродних. Слід розрізняти їх (хоча це не завжди просто) від слів (у звуковому вираженні), музики, белькотіння та, зокрема, шуму сцени. Звукові ефекти – це “сукупність звукових явищ як складова частина музичної композиції” [Н.Фрайз (N.Frize)].
1. Витоки
У вузькому розумінні слова іноді саме на сцені створюються звукові ефекти
для потреб фабули. Іноді подають їх зза лаштунків або в аудіозаписах, так би мовити “накладаючи” на виставу. Проте в окремих випадках музиканти та оператори звуків розташовуються між сценою та кулісами. Такими є ударні ефекти в поставах п’єс
Шекспіра або, наприклад, вистави “Сіганук” у “Театрі Сонця”.
2. Реалізація
Рідко коли сам актор видає зі сцени звукові ефекти. Їх створюють за лаштунками оператори за допомогою різних механізмів. У наш час доволі часто їх спочатку
записують згідно з вимогами режисера, а потім відтворюють через гучномовці у різних місцях залу. Записи звуків здійснюють найрізноманітнішими засобами радіофонії. Це може бути міксаж, створення звуків та їхня модуляція. Трапляється, що звукові ефекти постійно супроводжують виставу. Механічне мистецтво входить, отож, органічно у матеріал театрального дійства, ризикуючи заволодіти геть усім до решти. Звукові ефекти нагадують собою вовка у кошарі овець.
3. Драматургічні функції
а) Ефект реальності
Подані за лаштунками звукові ефекти, імітуючи звуки (телефон, дзвінок, магнітофон і т.д.) допомагають відтворити яскраву реальність і з‘являються у ході дії [Фортьє (Fortier, 1990)].
б) Загальна атмосфера та враження
Запис звуку створює звукову декорацію, сприяючи звуковій характеристиці потрібного середовища [Паві (Pavis, 1996)].
в) Звуковий план
На порожньому кону звукові ефекти зображають місцевість, обшир поля, загальний настрій упродовж звукового супроводу, так само, як це ми спостерігаємо у
радіовиставі.
г) Звуковий контрапункт
Звукові ефекти є паралельними до сценічної дії, як звук за кадром у кіно. Це
підсилює забарвлення сценічної дії та надзвичайно збагачує її сенс. Гучномовці з
різних місць (і за лаштунками та в залі) розповсюджують звук, скеровують його в потрібному напрямку та дезорієнтують глядача.
