Ольга Трикуль. Літературний конкурс

Портал Експеримент обрав кращі твори для Солодкого літературного конкурсу. Автори, яких ми опублікували на сайті, переходять на наступний етап - читацьке голосування. Автор, який отримає більше лайків, отримає перше місце та солодкий подарунок від порталу Експеримент.

Якщо саме це оповідання вам сподобалося, ставте лайк та робіть репости у соціальних мережах. Саме так ви проголосуєте за свого фаворита. 19 грудня визначимо переможця.

У тексті збережена авторська граматика та орфографія (ред.)

Кавовий етюд

Я запитала себе: чи може бути темрява кавовою?

І відповіла, що може, навіть уявила, як темні піщинки кавової гущі створюють вир, закручуючись у вихор. Десь зосереджуються більше, десь менше. Щось магічне є у цих завихреннях. У сьогоднішньої темряви за вікном така ж магія, як і в кави.
Тільки у казках кажуть, що вихри не крутяться вночі.

Уявіть хлопчика, що сидить на підвіконні і вдивляється у морок. Він здається йому не кавовим, а шоколадним, бо мама обіцяла зранку, що принесе цукерок. Солодких-пресолодких, таких, що коли шматочок вже тане в тебе в роті, то тобі уявляється, що ти спробував чогось невідомого, кожен раз смак у цукерок новий. Ніжний, якщо мама зранку приголубить або пекучий, якщо насварить, що він повільно збирається чи криво вдягнув шапку. Але все одно смачний.

А темрява все густіша, як темний шоколад, і така ж гірка, бо мами довго немає. Десь далеко запалюються ліхтарі, як цілі горіхи, вони випливають з шоколадної темряви. Легко і тихо падає туман і шоколад стає молочним. М’яко змішується з темним і підсолоджує його. Ось-ось прийде мама. Мама ніколи мене не покине.

Вечір сьогодні має нудотний присмак кави і навіть темрява не синьо-оксамитна, а саме кавова. Боляче б’ють по щокам дрібні уламочки льоду, що ніби по розкладу почали падати в перший день зими. Вони, ніби кава грубого помелу, що потрапляє на язик , коли робиш останній ковток з маленької чашечки, яка наповнена чарівним напоєм. Як нагадування про кінець насолоди. Сьогодні напевне, навіть добре зігріючись і поплакавши, не зможу заснути. Дуже багато кави сьогодні випито. Серце гупає, відлічуючи щось тільки йому відоме, чи кроки, чи хвилини, чи рівень кофеїну в крові, чи ту напругу, що висить в повітрі, як легка хмаринка збитого молока для капучино.

Безкоштовна кава в офісі, робота з паперами, що взагалі не мають сенсу, цукерка для сина у сумочці. Сумку пора міняти, на цукерки знову підняли ціну, а значить і далі беззмістовна робота за копійки, і безкоштовна несмачна кава, і хлопчик, що чекає маму і ще вірить у диво.