Війна, кохання, перемога. Ольга Халепа

Алмази

Інколи хочеться кричати, 
Ти близький мій далеко,
Війна, війна... наче ґрати, 
В'язниця постійної небезпеки.
Я розповідаю про все, що вдома, 
Нехай котяться до тебе хвилі, 
Ми відчуваємо важкенну втому 
І душі добряче посивілі.
У мене квіти, коти, консервація, 
Намагаюся все як раніше,  
Та без тебе життя - імітація, 
Коли ти поруч і я гарніша. 
Живуть же люди, лягають спати, 
Удвох обіди, удвох вечері, 
Скільки плакати, скільки чекати?
Коли відчепляться ті, печерні? 
Наплодила війна такого горя! 
Народила таку розлуку! 
Мріяли влітку гайнути до моря, 
Усе на потім,  перемогти б суку. 
Щоденно така самотина, 
Намагаюся все, як раніше, 
Я не ціла, з тобою моя частина, 
Самій важко заповнювати ніші!
Повертайся! Ні...війна триває, 
Орки ще тягнуть унітази, 
 Ти близький мій далеко, відчуваєш, 
Ми й на відстані ще ті алмази. 
"Люблю тебе!" - крізь гул ракет, 
Таке вже прядиво для відстані, 
Ти мій каркас, я твій хребет, 
Тільки душі посивіло-розхристані.

Почекуни

День двісті двадцять п'ятий, 
Я українка-почекун, 
Боронять наші герої затято, 
Хай Бог у поміч,  і Перун. 
Рятує віра, а розлука, 
Щодня шарпає плоть душі, 
Бувають дні, де я безрука, 
Без жодних спроб і ворушінь.
Десятки днів дощі сльозами,
Ні макіяжу,  ні усмішки, 
До нього бігла б я шляхами, 
Так, в чому є, ішла би пішки. 
Життя суцільне слово "завтра",
Чекай, чекай, іще чекай,  
І молитви щоденна мантра, 
Їх шепочи, кажи, волай...
Але без змін, часу тягнучка, 
Почекуни - жінки країни, 
Ми гордо носимо обручку, 
Не розкриваючи таїни, 
Про ту самотність... ні, не буду, 
По двоє пройдемо цей шлях, 
Малюю вії, нафарбую губи, 
На люди іскри у очах.
І трохи заздрість: хтось по двоє, 
Та море гордості за тих, 
Які боронять рідне, своє, 
Танкіст, піхота, чи морпіх, 
Артилерист, розвідник, снайпер, 
Тероборонівець, сапер, 
Ватсап і менеджер,  чи вайбер, 
Для нас і сват, і брат  тепер. 
І згоду в тридцять-сорок років,
На зустріч разом, треба в дяді,
Бо СЗЧ від зайвих кроків, 
Бо нищити потрібно гадів. 
Життя суцільна віра в завтра,  
Чекай, чекай, чекай, чекай...
Я - українка-почекун. 



Умови конкурсу та призи



Читайте також: 

Короткі вірші відомих поетів

Сучасні вірші про війну в Україні

Вірші про Україну, які проймають до сліз

Читайте также


Выбор редакции
up