Війна, кохання, перемога. Марія Скочиліс

Розумієш, колись так і станеться…

- А яку б ти хотіла весну? 
- Я б хотіла гуляти у Харкові, 
Поміж будинками, алеями і парками
І щоб жодного натяку на війну.
- А яке б ти хотіла літо?
- Я б хотіла, спокійне і сонячне,
Щоб тримати за руку донечку,
Щоб не плакати і не боятися, 
І щоб з рідними обійнятися.
- Ну а осінь, давай помріємо?
- Це коли вже стає трохи холодно,
Ти у теплому шарфі й в пальто,
Повз майданчик, де гомін дитячий
Просто йдеш із коханим в кіно.
- А зима... Розкажи про неї.
- Це коли від снігу не холодно, 
Це коли на Різдво усі вдома
Це коли, до підвалу спускаються,
Бо там санки малим зберігаються!
- Розумієш, колись так і станеться?
- Розумію. Чекаю дуже!
Переможемо, відбудуємо
Знаю точно, що так і буде!