Біографія Маріо Варґаса Льйоси

Хорхе Маріо Педро Варґас Льйоса (Jorge Mario Pedro Vargas Llosa) – перуанський прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії 2010 за «картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки» – народився 28 березня 1936 року у перуанському місті Арекіпа у сім'ї дипломата Ернесто Варґаса Мальдонадо та Дори Льйоса Урета.

Слід зазначити, що у Латинській Америці люди часто мають подвійне прізвище: перше – від батька, друге – від матері, як це сталося у випадку Варґаса Льйоси та його батьків.

Невдовзі після народження хлопчика батьки розлучилися, і мати з сином переїхала у Болівію, де вони прожили наступні 9 років. Після чого повернулися на батьківщину, спочатку у провінційне містечко П'юру, через рік – до Ліми. Тут батьки помирилися і знову почали жити разом.

Варґас Льйоса закінчив католицьку школу, а у 1950 – військове училище «Леонсіо Прадо». Вчився на філологічному факультеті університету Сан-Маркос.

У 1958 отримав стипендію Мадридського університету і виїхав до Європи та США. Тривалий час жив у Британії. З 1990-х – переважно в Іспанії.

Вже перший його роман «Місто і пси» (La ciudad у los perros, 1963) зробив письменника відомим, став культовою книгою для молоді.

У 1990 балотувався на посаду президента Перу від партії «Демократичний фронт», але програв у другому турі Альберто Фухіморі, який згодом став диктатором і режим якого Варґас Льйоса жорстко і переважно справедливо критикував.

1993 року отримав громадянство Іспанії, не відмовляючись від перуанського, хоча був на межі втрати останнього через негативне ставлення до нього тогочасної влади Перу.

Член Іспанської королівської академії (Real Academia Española).

Політичні погляди Варгаса Льйоси еволюціонували від підтримки лівих сил до центристських і правих.

Творчість

Слава прийшла до Маріо Варґаса Льйоси у 1960-х, коли він написав «Місто і пси», «Зелений дім», «Розмову в Соборі». Перший роман Варґаса Льйоси «Місто і пси» («La ciudad y los perros», 1963) спричинив у Лімі скандал і був підданий осуду з боку офіційної влади, після чого книгу було заборонено і спалено. Роман показав, які безчинства дідівщини існують у перуанській армії.

Далі продовжує активно творити в найрізноманітніших жанрах – комедія, детектив, історичний роман, політичний трилер. Декілька творів Варґаса Льйоси було екранізовано. Зокрема, великої популярності набув кінофільм «Місто і пси» (за згаданим однойменним романом) перуанського режисера Франсіско Ломбарді.

Твори Варґаса Льйоси відображають його бачення Перу і його життєвий досвід як перуанця. З часом він поступово розширив свій діапазон і взявся за висвітлення проблем, що постають в інших частинах світу. Впродовж кар'єри змінився також його стиль – від літературного модернізму до іноді грайливого постмодернізму.

Загалом Маріо Варґас Льйоса написав понад 30 романів, есе і театральних п’єс.

Твори

Художні твори:
Виклик / El desafío, оповідання (1957).
Начальники / Los jefes (1959).
Місто і пси / La ciudad y los perros (1963).
Зелений дім / La casa verde (1965), Premio Rómulo Gallegos.
Щенята / Los Cachorros (1967).
Розмова в соборі / Conversación en La Catedral (1969).
Панталеон і відвідувачки / Pantaleón y las visitadoras (1973, екранізований 1999).
Тітка Хулія і писака / La tía Julia y el escribidor (1977).
Війна кінця світу / La guerra del fin del mundo (1981).
Історія Майти / Historia de Mayta (1984).
Хто вбив Паломіно Молеро? / Quién mató a Palomino Molero? (1986).
Оповідач / El hablador (1987).
Похвальне слово мачусі / Elogio de la madrastra (1988).
Літума в Андах / Lituma en los Andes (1993), Premio Planeta.
Зошити дона Рігоберто / Los cuadernos de don Rigoberto (1997).
Свято Козла / La Fiesta del Chivo (2000) – роман про диктатуру генерала Рафаеля Л. Трухільйо (Rafael Leónidas Trujillo) у Домініканській Республіці.
Рай на іншому розі вулиці / El Paraíso en la otra esquina (2003) – роман про Поля Гогена і Флору Трістан.
Витівки кепського дівчиська / Travesuras de la niña mala (2006).
Сон кельта / El sueño del celta (2010).
Скромний герой / El Heroe Discreto (2013).
П'ять кутів / Cinco esquinas (2016).

Есе:
Carta de batalla por Tirant lo Blanc, передмова до роману Joanot Martorell (1969).
García Márquez: historia de un deicidio (1971).
Historia secreta de una novela (1971).
La orgía perpetua: Flaubert y Madame Bovary (про «Мадам Боварі» Флобера, 1975).
Між Сартром і Камю / Entre Sartre y Camus, ensayos (1981).
Contra viento y marea. Volumen I (1962–1982) (1983).
La suntuosa abundancia, ensayo sobre Fernando Botero (1984).
Contra viento y marea. Volumen II (1972–1983) (1986).
Contra viento y marea. Volumen III (1964–1988) (1990).
La verdad de las mentiras: Ensayos sobre la novela moderna (1990).
Carta de batalla por Tirant lo Blanc (1991).
Un hombre triste y feroz, ensayo sobre George Grosz (1992).
Desafíos a la libertad (1994).
La utopía arcaica. José María Arguedas y las ficciones del indigenismo (1996).
Cartas a un novelista (1997).
El lenguaje de la pasión (2001).
La tentación de lo imposible, нарис про «Знедолених» Віктора Гюго (2004).

Театральні п’єси:
La huida del inca (1952).
La señorita de Tacna (1981).
Kathie y el hipopótamo (1983).
La Chunga (1986).
El loco de los balcones (1993).
Ojos bonitos, cuadros feos (1996).
Odiseo y Penélope, teatro (2007).