З прадіда... Іван Сидорчик
Ну і що, що він «не так» стоїть
І карбує крок не так, як треба?! –
Він, з-за плуга, – вже впродовж століть
Над Вітчизною тримає небо.
Усіх нас, не гаючись, прикрив,
Залишивши десь кохану й матір,
Й поки ти марширувати вчивсь –
Встиг вже добряче настрілятись.
Бо, таки, вірніше всіх стоїть
І в шерензі саме тій, що треба.
Й доки хтось з нас стройової вчивсь –
З прадіда тримав над нами небо!..
