Біографія Поля Клоделя
Поль Клодель – французький поет, драматург, есеїст, дипломат – народився 6 серпня 1868 року у Вільнев-сюр-Фер, департамент Ена (Франція).
Молодший брат скульпторки Камілли Клодель, моделі і коханої Родена. У 1886 на Різдвяній месі в соборі Паризької Богоматері пережив релігійне одкровення, 1890 року прийняв католицизм.
Під час навчання в Інституті політичних досліджень почав писати вірші й увійшов до кола письменників, що гуртувалися навколо Стефана Малларме. По закінченні інституту планував зайнятись вивченням далекосхідних мов, але все-таки вирішив піти на дипломатичну службу, на якій залишався до виходу на пенсію.
1894-1895 роки провів на дипломатичній роботі у США. З 1895 по 1909 працював у французьких представництвах в Китаї (Шанхай, Фучжоу, Пекін, Тяньцзінь). Певний час працював у Чехословаччині, Німеччині, Бразилії та Данії. У 1921-1927 працював у Японії, потім ще раз у США (1927-1933) і нарешті у Бельгії.
Клоделя зараховують до прихильників руху «Католицьке оновлення» (Renouveau catholique). Його високо цінували у католицьких колах особливо у 1920-1940-і.
Незважаючи на часті переїзди й постійну роботу, не пов'язану з літературою, доробок Клоделя дуже великий. Клодель протягом багатьох років перші години свого робочого дня присвячував літературі. Його доробок складають поезії, філософські есе та п'єси. На творчість Клоделя великий вплив мала філософська концепція Анрі Бергсона.
Клодель був удостоєний Великого Хреста ордена Почесного легіону. У 1946 його обрали членом Французької академії. Драма Клоделя «Жанна д'Арк на вогнищі» (1939) стала основою для ораторії А. Онеггера, фільм за нею зняв у 1954 Роберто Росселліні, в головній ролі – Інгрід Бергман. Даріус Мійо написав оперу «Христофор Колумб» на сюжет Клоделя. За п'єсою «Атласний черевичок» (1929) знятий фільм Маноель ді Олівейри (1985).
Поль Клодель помер 23 лютого 1955 року в Парижі.
Твори
Драми:
Tête d'or (1890, перший варіант).
La Jeune Fille Violaine (1892, перший варіант).
La Ville (1893, перший варіант).
L'Échange; Tête d'Or (1894, перший варіант).
La Jeune Fille Violaine (1901, другий вариант).
Le Repos du septième jour (1901).
L'Otage (1911).
L'Annonce faite à Marie (1912).
L'Ours et la Lune (1917).
Le Pain dur (1918).
Les Choéphores d'Eschyle (1919).
Le Père humilié (1920).
Les Euménides d'Eschyle (1920).
Protée (1920, перший варіант).
Le Soulier de satin (1929).
Le Livre de Christophe Colomb (1933).
Jeanne d'Arc au bûcher (1939).
La Sagesse ou la Parabole du destin (1939).
L'Histoire de Tobie et de Sara (1942).
Le Partage de midi (1948).
Protée (1949, другий варіант).
Вірші:
Connaissance de l'Est (1896).
Poèmes de la Sexagésime (1905).
Processionnal pour saluer le siècle nouveau (1907).
Corona benignitatis anni dei (1915).
La Messe là-bas (1919).
Poèmes de guerre (1914-1916) (1922).
Feuilles de saints (1925).
Cent phrases pour éventails (1942).
Visages radieux (1945).
Accompagnements (1949).
Есе:
Positions et propositions, tome I-II (1928, 1934).
L'Oiseau noir dans le soleil levant (1929).
Conversations dans le Loir-et-Cher (1935).
Figures et paraboles (1936).
Contacts et circonstances (1940).
Seigneur, apprenez-nous à prier (1942).
L'Œoeil écoute (1946).
Emmaüs (1949).
Une voix sur Israël (1950).
L'Évangile d'Isaïe (1951).
Paul Claudel interroge l'Apocalypse (1952).
Paul Claudel interroge le Cantique des Cantiques (1954).
Conversation sur Jean Racine (1956).
Sous le signe du dragon (1957).
Qui ne souffre pas… Réflexions sur le problème social (1958).
Présence et prophétie (1958).
La Rose et le rosaire (1959).
Trois figures saintes pour le temps actuel (1959).
Спогади, щоденники:
Mémoires improvisés. Quarante et un entretiens avec Jean Amrouche (1954).
Journal. Tome I : 1904-1932 (1968).
Journal. Tome II : 1933-1955 (1969).
Клоделя українською перекладали Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен, Анатоль Перепадя, Михайло Москаленко, Ганна Малець, Юрій Косач. Переклад книги «Атласний черевичок» був відзначений Премією Григорія Сковороди.
Твори
Критика
