П’єр Паоло Пазоліні. Думаю про тебе
Думаю про тебе і кажу собі: “Я його втратив.”
Не можу знести болю і краще б я помер. Хвилина
чи більше минає, і я все переосмилюю. Із радістю
набираюся снаги від твого образу. Відмовляюся плакати.
Моя свідомість змінена.
Тоді знову я приймаю тебе, втраченого і самотнього.
Хто цей потворний пан,
який не розуміє, що турбує його найбільше? Чи ти
чи не ти цей Інший,
той, хто завше програє, не вмираючи?
“Він” є моїм двійником: я, педантичний. “Він”, невимушений.
Знання про “Нього” змінило все в моєму житті.
Він каже, що якщо я загублюся – він мене знайде.
Він знає, що якщо він загубиться – я помру.
Переклав Юрій Завадський
Твори
Критика
