Переверзєва Вікторія. Вчитель, який змінив моє життя
З дитинства я відрізнялася від решти дітей тим, що не уявляла життя без матінки-природи...
Кожного дня, розплющивши очі, я відкривала для себе світ, деталі якого не помічають більшість дорослих, не те, що дітей. Побачити через скельце двадцять п'ять тисяч зубів равлика; вигодувати та вилікувати власними руками маленького метелика, що не може літати; розуміти невимовні слова тварин; мати незвичайний зв'язок з природою на рівні внутрішнього розуміння – усе це було для мене звичайними, повсякденними справами.
Але я швидко росла, у мене з'являлися інші пріоритети, такі як навчання, різні хобі, інші переживання...
Не хотілося б сказати, що мати-природа для мене відійшла на другий план, але, мабуть, так і сталося...
Мені було приблизно одинадцять років, коли на моєму шляху з'явився дуже маленький, але один з найважливіших вчителів усього мого життя.
Того дня зі школи я поверталася узбіччям траси, йшла близько до проїзної частини дороги, так як пішохідних доріжок у селищі не було. Десь посередині шляху у декількох метрах від себе я помітила богомола, який сидів на самому краєчку асфальту. Я подумала, що його вб'є перше ж авто, що проїжджатиме, тому, не вагаючись, підбігла до того місця, схопила його на руку і зійшла з узбіччя у траву. Поки я роздивлялася нового знайомого, прямо по узбіччю, де раніше йшла я, втративши керування, проїхав мотоцикліст... Якби я лишила богомола на дорозі і не зійшла з узбіччя – життя моє було б забраним... І життя комахи також...
Богомол навчив мене завжди допомогати тим, хто потребує моєї допомоги, тому що будь-який добрий вчинок обов’язково повернеться бумерангом, можливо, навіть одразу; а поганий – ще швидше...
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
