Іліка Станіслав

     Це було восени. За вікном буяв  жовтень, день ставав коротшим, а ночі більшали. Незадовго до того часу, коли суспільство переходить на зимовий час. Почастішали вимикання світла, і вечори стали довгими, темними, моментами навіть моторошними.

      За вікном XXI століття. В країні неспокій, боязнь та хвилювання за людські життя. У той жовтневий сумний вечір я залишився один вдома. Ні інтернету, ні зв'язку не було. Залишилися книги на столі для десятого класу та фотоальбом маминого випускного з університету. Я почав гортати цупкі сторінки віньєтки, і  з-поміж десятків гарних хлопців та дівчат впізнав найріднішу мені людину -  маму. Вона молода, гарна, з карими промовистими очима,  усміхалася мені з фотокартки. У той момент рипнули двері,  і в хату зайшла постать. Від  запаленої свічки  з'явилася тінь, у хату зайшла мама бліда, як крейда, але з посмішкою на устах.

    Я порівняв світлину з фотоальбому, і швиденько, не відриваючи очей, глипнув на обличчя мами і зрозумів, невже я ніколи не помічав у  людині, велич мудрості, оптимізму, чистоти та бадьорості, віри в себе та впевненості.

    Так,  життя змінюється, ми дорослішаємо, але в глибині душі з нами  завжди залишається найрідніші люди. З того часу ми довго розмовляємо пізніми вечорами про життя, буденність, мої плани та захоплення. Коли мама дивиться в мої очі, говорить напутні слова, мені здається, що моє життя змінюється. Ні, не одразу. Поступово. Довгими вечорами слова проникали у мій мозок і пускали своє коріння. І одного ранку я прокинувся і збагнув, що став іншою людиною.

     Зараз я одинадцятикласник.  Зумів пізнати незвіданість,  досягати найвищих результатів. Багато мене  вчили життю вчителі, знайомі, друзі, але саме мама вплинула та змінила моє життя заново. Вона, як промінчик, серед хмарного неба світила і направляла на правильний обраний шлях.

     Я дуже щасливий, бо поряд зі мною найрідніша мені людина. Саме вона торкнулась моєї душі і стала прикладом для мене. Я почав ще більше цінувати те, що в мене є. Не боюсь нових випробовувань, прагну нового, насолоджуюсь кожним моментом життя, і в цьому мені допомагає мама. Завдяки їй світ став кращим.

            

                 

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»

Читайте также


Выбор редакции
up