Ворона Галина. Вчитель, який змінив моє життя
Мені – за шістдесят. Я сама вчитель математики та фізики і через роки приємно чути від окремих випускників: "Я вдячний вам, ви так мені допомогли!" Окремі моменти можу навіть не пам'ятати, а вони, виявляється, були найважливішими для когось.
Тепер, під час війни, доля закинула мене далеко від власного дому. Треба було шукати те, що додало б сили і підтримки. Завивала повітряна тривога, я брала блокнот та олівці, куталась в плед і малювала рослини, птахів. Малювати ніде не навчалась раніше, хоч олівцями малювала здається завжди.
В часи студентства одногрупники на день народження подарували альбом для фотографій. Згадався раніше бачений альбом з тоненькими паперовими листами між сторінок, на яких були малюнки знайомих власниці. Захотілось свій альбом зробити подібним. Почати мала сама. Купила олівці, вклеїла біленькі сторінки. Шукала, що б змалювати? Зараз це називають референс, а тоді це був зразок бажаного малюнка. В магазині чи на пошті можна було придбати листівки Четверікова В. та Зарубіна В. Саме вони стали тим початком мого малювання кольоровими олівцями. Я зібрала цілу колекцію листівок, роздивлялася сюжет, особливості малюнка. Намагалась відтворити і собі. Щось виходило і подобалось мені самій та дівчатам. Тепер я вітальні листівки малювала подружкам та знайомим. Мій альбом наповнювався фотографіями та квітами, пташками, тваринками.
Пізніше з’явилися спроби малювати людей або більш детальні малюнки комах простим олівцем.
Рік тому у Львові дізналась про курси малювання для ВПО, записалась та почала відвідувати. Це були уроки малювання в різних техніках. Дівчата та жінки різного віку, які бажали спробувати себе в малюванні, завдяки цим заняттям могли зрозуміти, яка техніка найбільше припаде до душі та відгукнеться. Акварель, гуаш, акрил, туш і навіть олійні фарби – для багатьох це стало справжнім відкриттям.
Насмілилась показати свої малюнки. Вердикт запав мені в душу:≪ Вам треба малювати ілюстрації.≫
На оголошення в соцмережах про пошук ілюстратора раніше не звертала уваги. Тепер, наче Всесвіт почув думку вчителя, почав підкидувати подібні.
Ім'я цієї дівчини – Дарина. Вслухайтесь, як воно звучить: Да-ри-на. Вона подарувала мені впевненість в моїх можливостях. Я відгукнулась на одну об'яву. Одна з двох зроблених ілюстрацій тепер є в електронній книзі і вже очікує на друк.
Наступний крок – я зголосилася зробити ілюстрації до збірки казок до дня бібліотекара. Завдяки моїм роботам і ще одної ілюстраторки книжку встигли випустити до свята.
Головне, повірити у власні можливості і мати підтримку в оточенні від спеціалістів. Для мене такою підтримкою стала Дарина Котляренко.
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»