Вікторія Кислиця. Вчитель, який змінив моє життя
У кожного по стежині життя зустрічається багато так званих ,,вчителів’’,які навчають нас як правильно рухатися по швидкій та безперервній течії під назвою ,,життя’’.Це є і люди, і тварини,і слова,і думки,і навіть та ,здавалося б оприкрива критика,але водночас така повчальна й мотиваційна,тобто усе,що нас оточує намагається нас навчити,перш за все,жити і творити свою місію в цьому світі.Проте серед усього є й ,,душевні вчителі’’,які змінюють буквально все,що й сталося зі мною.
Із самого народження я захоплююся різними творчими напрямками,проте з усіх ,,рутинних’’ творчих занять з нашим викладачем,я запам’ятала особливе,те, що ніколи більше не повторювалося,однак фраза з цього заняття,що пролунала з вуст мого викладача,живе й досі.Тоді суті цієї фрази не зрозумів ніхто:,,Діти,найкращі ліки,то полотно пісень,а серед усіх у вашій душі-одна,як перлина,заспокоює душу й зупиняє на мить ваше серце,не забувайте,кожна солов’їна нота щоразу закарбовує у вас силу й мужність’’.Над цією фразою я довго думала,проте ніколи не досягала єства,й залишала питання без відповіді.Вже досить довгий час минув з тієї події,і все ж,запитання,після такої ,,перерви’’,самовільно вирушило у пошуки справжньої істини,втім доволі вже важкими тернистими шляхами й втратами.Всі ми розуміємо,що нас спіткала спільна біда-війна,уся країна була в розпачі через загибель сотні й тисяч безневинних людей,ніхто не мав душевного спокою,замість якого були біль і розчарування.Весняної ночі початку війни був шалений обстріл ракетами,потрібно було ховатися в укриття,всередині все тремтіло.Прибігши до підвалу, ми сиділи там тривалий час під звуки вибухів,і сам в момент вибуху втретє,мій мобільний телефон повідомляє мені,що недостатньо обсягу пам’яті пропонує видалити пісні,і першою з цього списку була пісня ,,Квітка-душа’’,завантажена мною ще понад п’ять років тому.Ось саме тоді,в той переломний момент,я вже почала потроху відповідати на ту всемогутню фразу-запитання,що мала високий і духовний сенс,причому глибоку й таку недосяжну загадковість .Побачивши цю пісню у списку,я ввімкнула її.Коли вона грала,для мене це був як ковток свіжого повітря,я неначе ожила серед мряки і темряви, і засяяла світлом,однак водночас вона породжувала у мені й справжню силу,справжню духовну могутність.Саме вона зупиняла у мені погані думки та негатив,саме вона лікувала мої ,,душевні поранення’’,як ніхто інший.Квітка у цій пісні асоціювалася мені з нашою Україною,саме ці слова характеризують нашу землю якнайповніше:
Квітка цвіла і не облітала,
Мрії і сни, зелена трава,
Тільки душа і квітуча, і жива!
У надто важкі часи,я слухала цю пісню,і разом з Ніною Матвієнко,яка продовжує жити й співати у наших з вами серцях,співала пісню і оберігала український народ від навали ворогів.Ця пісня для мене стала своєрідним вчителем,який показав,що навіть коли тобі дуже-дуже важко,борися! І перемога у тебе в руках! Що ба навіть,таке просте сполучення нот може об’єднатися і дати відсіч тим,хто посягнув образити її творців-винахідників душевних ліків та еліксиру могутності й високого духовного патріотизму.І саме з того часу,ця пісня завжди живе у моїй душі,вона зі мною, і з усім українським народом,а це значить що нас нічого не здолає.
Як не дивно,така проста,на погляд,пісня може змінити русло думок і саму людину,як це змінило мене.Пісня ,,Квітка-душа’’ стала для мене не тільки вчителем,але й провідником життя,адже несе у собі душевну радість і українську могутність.Ось і знайшло моє запитання свою істину,адже,як говорив наш Творець і Вчитель: ,,Пізнайте істину, і істина зробить Вас вільними’’.
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
