Журавський Дмитро. Вчитель, який змінив моє життя

Завжди близько біля мене, або просто Сія

Flash-fiction

Чи завжди чужі очі є по-справжньому чужими? А очі весни? Вони мені щороку натякають на несподіванки нового дня.

Одного незвичного травневого підвечірку після зливи сонячний промінь освітив кімнату, в якій я насолоджувався краєвидом із вікна. Стрибнувши на поверхню столу, він нагадав мені, що слід було прибрати кімнату. Стара книга, яка в дитинстві мені слугувала гербарієм і в якій я сушив листки та пелюстки троянд, мала зайняти своє місце в шухляді. Я й не думав, що конверт, що випаде з неї, так сильно мене зацікавить. У ньому був лист, адресований моїй мамі, але ж чужі листи читати не можна. Я довго вагався, однак заборонений плід завжди найсолодший. Рішення прийшло несподівано: краще зробити й пошкодувати, ніж не зробити й пошкодувати.

… Мамина  подруга писала про свою вдячність. А саме: за разом проведений час, підтримку та зіграну роль у житті. Я відчув, як мою душу розпирає бажання присвятити комусь подібного листа. Навіть не думаючи, зрозумів, що є така людина. Це Сія, австралійська співачка.

Здається, я познайомився з творчістю цієї блискучої жінки в 2020. Проте особистість Сії відкрив недавно. Її біографія, погляди, активізм вразили мене, та в багатьох нюансах я зміг упізнати себе.

Дізнатися більше про Сію мене підштовхнула моя інтернет-подруга Ярослава, яка також була надзвичайно здивована життям співачки. Як «Отче наш», пам’ятаю цей момент у нашому листуванні:

-Я знаю, що ти захоплюєшся творчістю Сії, що ти думаєш про її особистість?

-На жаль, геть нічого. Чи варто мені дослідити її життя?

-Однозначно, так! Я гадаю, що вона - одна з найцікавіших та духовно глибоких мисткинь.

Тоді, прочитавши біографію та факти про життя Сії , я зрозумів, що вона стала моєю менторкою в житті. Воно засяяло новими кольорами, освітилося загравою надії.

Вирвавши аркуш із недописаного за 9 клас учнівського зошита, ледве стримував слова, які лилися на папері:

«Сіє, у Вашій творчості  я зміг знайти глибоку підтримку та віддзеркалення своїх особистісних рис та якостей.

У сучасному світі більшість людей втратила ядро неповторності-індивідуальність. Жорстокі рамки злого світу, що потребують бути «як всі», аби мати привілеї в суспільстві, намагаються забрати в  холодне рабство кожну душу. Однак саме Ви є тією золотою часткою населення, що зберігає  неповторність та дає творчості крила, які хоча б трохи розфарбовують світ, в якому іде життя"

А стоголоса весна рвалася в кімнату, щебетанням ластівки натякала на бажання прочитати мій лист до Сії. Раптом, телефон погукав новим повідомленням. Може, це Ярослава? Якщо я зараз не допишу, то ця історія не матиме кінця. Незроблені справи не могли перервати порив моєї душі. Відчинивши вікно, я вдихнув весну, що освіжила мої думки:

"По-перше, Сіє, мушу зауважити, що тексти багатьох пісень висловлюють мені надзвичайно потужну підтримку. Серед таких Ваших музичних посилань можу назвати треки «The Greatest», «Alive», «Unstoppable». Це справжні вічні витвори мистецтва. Тип  музики, яку ви створюєте,  та слова пісень мають вагомий вплив на мій настрій та мотивацію не здаватися. Більшість із них є джерелом позитивного самонавіювання. У важких життєвих ситуаціях мені подобається прослуховувати рядки з Вашої пісні «The Greatest» : ‘’I got stamina, don’t give up, I won’t give up, no no no”. Завдяки цьому я переконую себе, що в мене є витривалість і я не здамся.

По-друге, Сіє, Ви ментально багата особа і про ваше життя можна написати справжні романи. Якщо я стану письменником, то точно це зроблю. Творчу кар’єру Ви розпочали в середині дев’яностих, хоча світову славу здобули значно пізніше. Дивлячись на Вас, розумію, що ніколи не можна зупинятися, а потрібно наполегливо крокувати до здійснення мети.

По-третє, цей світ має  вузькі рамки: я повинен мати певні  риси заради прийняття суспільством. Це змушує багатьох людей і мене  почувати себе некомфортно через тих, хто не захотів продовжувати боротьбу за право на свою особливість та відмінні риси від сірої маси. Як і творчістю, так і словами Ви підтримуєте право всіх на самовизначення та вибір у цьому житті.

Ви відрізняєтеся від інших. Я також. Ви часто приховуєте своє лице та не знімаєтеся у кліпах до власних пісень, хоча маєте неймовірної краси зовнішність. Пишу, і ніби бачу Ваші очі кольору весни. Ви для мене - австралійська Джоконда з Аделаїди. То, певно, Бог нашіптував Вашим батькам притчу про сіяча і Ви стали тим зерном, Сії-орхідеї, що проросло на творчому ґрунті яскравою квіткою неперевершеності. Здається, вся світова екзотика знайшла своє місце в кришталевій особі однієї співачки. Пекуче сонце Австралії може випалити все, крім Вашої бездонної душі.

Ви є надзвичайно активною в суспільному житті та відкрито підтримуєте свої погляди. Насамперед, Вашим ставленням до тварин. Ви є однією з найвідоміших веганок. З цієї подачі я став більше розуміти людей, які не вживають продукти тваринного походження. Ви навчили й навчаєте мене залишатися вірним власним поглядам і переконанням.

Море спільних думок та характеристик зробили Вас, Сіє, моєю психологічною наставницею, моїєю життєвою учителькою. Пісня «Unstoppable» - справжня ейфорія:

I'm a Porsche with no brakes

I'm invincible

Yeah, I win every single game

I'm so powerful

I don't need batteries to play

I'm so confident

Yeah, I'm unstoppable today"

Саме Ви надихаєте творити та пробувати щось нове та не зупинятися. Попереду в мене все життя і є кого наслідувати. Ви - мій авторитет. І мільйонів інших.

Щоб Ви знали, я з України. Ім’я ‘’Сія’’ в нашій мові схоже за звучанням на слова «сяяти» та «сіяти». І справді! Ви сієте зерна любові та підтримки в серцях фанів, а в своїх яскравих, неповторних та неперевершених образах сяєте яскравіше за будь-яку зірку на небі. Щоразу, коли  бачу Ваші нові світлини в соціальних мережах, я починаю почуватися краще. Як добре, що є Інтернет! Ваші очі є одними з найрідніших для мене. Вони завжди близько біля мене..."

Я не сподіваюся отримати відповідь від Сії. Тому цей лист чекатиме на свого читача в старій книжці - гербаріїв на дні нижньої шухляди письмового стола. Може, рік, два… двадцять.

Не за далекими океанами, зовсім не на іншій півкулі Землі, а в моїй душі живе та, що розфарбовує дев’ятий шкільний травень, сіє та сяє .

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»