Одностатеву сексуальну поведінку ссавців пов'язали з розвитком соціальності

Ймовірно, це допомагає тваринам підтримувати згуртованість у групах.

Іспанські вчені провели філогенетичний аналіз ссавців та описали модель, згідно з якою одностатева сексуальна поведінка виникала неодноразово в різних кладах і була пов'язана з розвитком соціальності. На думку дослідників, така поведінка адаптивна і служить тому, щоб підтримувати соціальні зв'язки та згуртованість у групах. Робота опублікована в Nature Communications.

Одностатева сексуальна поведінка зустрічається у сотень видів тварин, проте її роль і функція не ясна. Хтось із вчених вважає, що поширеність такої поведінки — це дарвінівський парадокс, інші вважають, що така поведінка може бути навіть адаптивною.

Хосе Гомес (José Gómez) з Університету Гранади та його колеги провели філогенетичний аналіз, щоб розібратися, як еволюціонувала одностатева сексуальна поведінка у ссавців і навіщо вона потрібна. Для ссавців є дві основні адаптивні гіпотези. Одна полягає в тому, що одностатева сексуальна поведінка допомагає встановлювати та підтримувати позитивні соціальні відносини. Відповідно до другої, одностатева сексуальна поведінка запобігає конфліктам і агресії всередині групи між особами однієї і тієї ж статі.

Аналіз показав, що на сьогоднішній день одностатева сексуальна поведінка зафіксована у 261 виду ссавців, що належать до 62 сімейств (це близько половини всіх сімейств і близько 4 відсотків усіх видів). Під одностатевою сексуальною поведінкою дослідники розуміли будь-яку взаємодію між особинами однієї статі, яка зазвичай відбувається в рамках залицяння або спарювання з особою протилежної статі: саме залицяння, садки, генітальний контакт, статевий акт, а також утворення пар та спільне вирощування потомства. Мабуть, майже у всіх видів до гомосексуальних контактів вдаються і самці і самки: швидше за все, ці форми поведінки еволюціонували разом.

Вчені виявили, що одностатева поведінка не розподілена випадково за різними групами ссавців: вона частіше зустрічається в одних кладах, і рідше — в інших. Так, одностатева сексуальна поведінка як самців, так і самок була поширена у парнокопитних, хижаків, кенгуру та валабі, гризунів і, насамперед, приматів. Але не обов'язково вона виявлялася у всіх близьких видів.

Також автори спробували розрахувати, чи вступали предки різних сімейств до одностатевих контактів. Найнедавніший загальний предок всіх плацентарних ссавців, швидше за все, не виявляв одностатевої сексуальної поведінки: ймовірність варіюється від 0,08 до 0,4. І в цілому ймовірність одностатевої сексуальної поведінки залишалася низькою протягом більшої частини еволюційної історії, і почала збільшуватися з появою мавп Старого Світу (Catarrhini). Таким чином, одностатева сексуальна поведінка була характерною лише для предка Hominidae.

Ще аналіз показав, що одностатева сексуальна поведінка набувалася і втрачалася кілька разів у ході еволюції ссавців. І еволюція цієї поведінки залежала від переходу від одиночного до соціального способу життя. Вона могло бути однією із стратегій, що забезпечують згуртованість та стабільність соціальних груп.

Автори зробили висновок, що одностатева сексуальна поведінка — адаптація, яка розвинулася незалежно (конвергентно) у різних видів і сприяє підтримці соціальних відносин та зменшенню конфліктів усередині групи: така поведінка більш поширена у видів, самці яких можуть вбивати один одного під час конфліктів. Однак дослідження має обмеження: даних не дуже багато, і модель може змінитися, коли стане відомо, які ще види вдаються до одностатевих контактів. Також вчені звернули увагу на те, що результати не слід застосовувати до людей, оскільки одностатеву сексуальну поведінку не можна прирівняти до постійних сексуальних уподобань.

Нещодавно вчені виявили, що серед самців макака-резус, які мешкають на маленькому острові Кайо Сантьяго, одностатева сексуальна поведінка зустрічається навіть частіше за різностатеву і може успадковуватися.