Григорій Сковорода: цікаві факти про життя і філософію великого українського просвітителя

Григорій Сковорода: життя і філософія великого українського просвітителя

"Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум".

 

Життєвий шлях та філософські погляди українського генія Григорія Сковороди

Григорій Сковорода народився у містечку Чорнухи Лубенського полку на сучасній Полтавщині. Його батько був козаком, який у мирний час тримав шинок та продавав вино. У Чорнухах Сковорода здобув початкову освіту в місцевого дяка.

Закінчив курс філософії в Києво-Могилянській академії, однак не здобув повної освіти, адже не завершив курсу богослів’я. Також він відвідував публічні лекції та бібліотеки під час мандрів Європою. Навчався музики, коли перебував у складі Придворної капели. Філософ знав щонайменше сім мов: латину, старогрецьку, староєврейську, польську, німецьку, італійську та угорську. А також умів грати на шести музичних інструментах: скрипці, флейті, бандурі, органі, гуслях і цитрі.

Аскетичний спосіб життя

Сковорода вів аскетичний спосіб життя. Як згадують його сучасники, їв і спав мало, але завжди був сповнений енергії та в доброму гуморі. Він зневажав славу та кар’єризм, відмовлявся від високих посад та шанувань. Зокрема, відмовився від кар’єри в Придворній капелі цариці Єлизавети і від кар’єри в церкві, а кліриків того часу називав «стовпами неотесаними».

Більшу частину життя Григорій Сковорода провів у мандрах. Європу він побачив, подорожуючи у складі експедиції, що закуповувала токайські вина, Україну – мандруючи в пошуках вчительської роботи. Певний час викладав у Переяславському та Харківському колегіумах, але не зійшовся з духовенством. У мандрах Сковорода часто працював домашнім вчителем у місцевої шляхти.

Філософські погляди

Григорій Сковорода. Цікаві факти. Фото

Філософські вчення Сковороди вибудовані насамперед довколо етики. Відчутний вплив на філософа мала антична спадщина, особливо стоїцизм та неоплатонізм. А також середньовічна схоластика. У домандрівний період Сковорода філософував у віршах та байках. Потім писав філософські трактати, серед яких були «Наркіс. Пізнай себе», «Буквар миру» та «Ікона Алкавіадська». Він ділив свої твори на «популярні» та «для втаємничених».

Сковорода розділяв світобудову на три світи: макрокосм – все, що нас оточує; мікрокосм – це внутрішній світ людини; світ символів – Біблія. Три світи завжди перебувають у русі та взаємозв’язку. Пізнати світобудову – значить пізнати всі три світи, але почати потрібно з пізнання себе. Саме тому більшість бесід філософа починались закликом «Пізнай себе!».

Григорій Сковорода не розділяв і не протиставляв «тіло фізичне» і «тіло духовне» людини. Щоб жити в гармонії, людині необхідна «сродна праця», тобто така, яка приносить їй задоволення та користь суспільству. Цим «сродна праця» відрізняється від «праці обраної», яку людина робить з користі, гордості чи задля слави.

Свого віку доживав у селі Пан-Іванівка (сучасна Сковородинівка на Харківщині). В останній мандрівці відвідав свого друга, колезького радника Андрія Ковалівського, що жив під Орлом. Після чого повернувся в Пан-Іванівку, де помер 1794 року. За легендою, Сковорода знав про свою смерть і сам викопав собі могилу. На хресті, за заповітом філософа, написано «Світ ловив мене, та не спіймав». 

Біографія

Популярні твори


Критика


Відео

Читайте также


Выбор читателей
up