Як теперішній момент робить нас щасливішими?
Велика наука жити щасливо полягає в тому, щоб жити лише у теперішньому.
Піфагор
Що робить нас щасливими? Ми часто думаємо, що наше щастя визначає поточний фінансовий стан, наявність партнера та роботи мрії, тому прагнемо покращити ці аспекти свого життя. Проте дослідження підтверджують, що ці, безперечно, важливі речі мають не настільки велике значення для нашого щастя, як ми припускаємо. Вплив життєвих обставин на наше щастя становить близько 10%, з'ясувала Соні Любомирськи, визнаний світовий експерт у вивченні людського благополуччя.
А якщо щастя має більше спільного зі змістом наших миттєвих переживань, ніж з обставинами нашого життя? Саме ця ідея лягла в основу проривного дослідження Метта Кіллінгсворта, який показав, що ми найбільш щасливі, коли знаходимося в моменті «тут і зараз».
Тут і зараз
Як люди, ми маємо унікальну і потужну когнітивну здатність фокусувати свою увагу не на тому, що відбувається з нами тут і зараз. Людина може працювати за комп'ютером у своєму офісі і думати при цьому про щось зовсім інше: про відпустку, яка у неї була минулого місяця, про те, куди піти на обід, або про те, що вона сильно погладшала.
Ця здатність фокусувати нашу увагу на чомусь іншому, крім сьогодення, справді дивовижна. Вона дозволяє нам вчитися, планувати і міркувати так, як не може жоден вид тварин.
Чому ж тоді багато гуру, філософи та духовні вчителі закликали нас цінувати теперешню мить, пояснювали, що час для щастя – зараз, а місце для щастя – тут. Можливо, щоб бути щасливими, нам потрібно залишатися повністю зосередженими на нашому поточному досвіді?
З іншого боку, коли наші уми блукають, вони вільні. Ми не можемо змінити фізичну реальність перед нами, але ми можемо вибрати будь-яку уявну реальність у нашій свідомості. Можливо, відволікаючись від дійсності за допомогою розуму, ми потрапляємо в більш щасливе місце? Може блукання розуму робить нас щасливішими? У цьому є сенс.
Метт Кіллінгсворт захотів розібратися в цьому питанні, але для цього йому потрібно було мати масштабні дані. Раніше вченим важче було вивчати швидкоплинні аспекти нашого повсякденного життя, такі як те, чим ми зараз зайняті і про що ми при цьому думаємо. Завдяки технологіям це стало можливим.
Метт Кіллінгсворт, доктор філософії, вивчає природу та причини людського щастя, вчений Фонду Роберта Вуда Джонсона – одного з найбільших філантропічних інститутів США, який займається здоров'ям суспільства.
Track your happiness
Кілька років тому Метт Кіллінгсворт вигадав спосіб вивчення людського щастя від моменту до моменту, у повсякденному житті, у масовому масштабі та в усьому світі, чого вчені ніколи не робили раніше.
Кіллінгсворт створив додаток Track Your Happiness для смартфонів на IOS, за допомогою якого можна моніторити щастя людей в режимі реального часу. Його результати показують, що наше щастя дійсно дуже чутливе до змісту нашого миттєвого досвіду.
Один із найпотужніших предикторів щастя — те, що ми навіть не усвідомлюємо: блукання розуму.
Як працює Track Your Happiness? Люди отримують сигнали на свій смартфон у довільний час протягом дня, а потім відповідають на запитання про свій досвід безпосередньо перед сигналом. Ідея полягала у наступному. Простежити, як щастя людей змінюється протягом дня. Спробувати зрозуміти, як впливають на ці стрибки різні фактори досвіду: те, що люди роблять, з ким вони, про що вони думають та інші. І зрештою виявити основні причини щастя.
Ключовими були три запитання.
- Як ви себе почуваєте? За шкалою від "дуже погано" до "дуже добре".
- Що ви робите? У списку були 22 види діяльності, включаючи прийняття їжі, роботу та перегляд телевізора.
- Чи думаєте ви про щось інше, крім того, що ви зараз робите? Відповідь «Ні» передбачала, що люди зосереджені лише на своїй поточній діяльності. Відповідь «Так» означала, що вони думають про щось інше. Крім того, уточнювалося, чи була тема цих думок приємною, нейтральною чи неприємною. Будь-який варіант означав блукання розуму.
За допомогою програми було зібрано понад 650 000 звітів у режимі реального часу від більш ніж 15 000 осіб. У дослідженні взяли участь люди віком від 18 до 80+, більш ніж з 80 країн, які представляють 86 професій, з різними доходами, рівнем освіти та сімейним статусом. Це найбільш кількість даних такого роду в історії.
Блукаючий розум - нещасний розум
То що ж виявили вчені? По-перше, уми людей постійно блукають.
47% часу люди думають зовсім не про те, чим вони зараз зайняті.
Чи пов'язане блукання розуму з тим, чим саме зайняті люди? Так. З 22 видів діяльності, максимум блукання розуму – 65% – припадає на моменти, коли ми приймаємо душ чи чистимо зуби. 50% часу наші уми блукають під час роботи. 40% часу – коли ми займаємося фізичними вправами. Ну і найбільш зосереджені ми під час сексу - всього 10% часу ми знаходимося в думках про щось інше. Однак у всіх видах діяльності, крім сексу, уми людей щонайменше 30% часу блукають.
«Блукання розуму не просто розповсюджене явище, воно всюдисуще. Воно пронизує все, що ми робимо», - каже Метт Кіллінгсворт.
Як же блукання розуму співвідноситься зі щастям? Дослідники виявили, що люди значно менш щасливі, коли їхні уми блукають, аніж під час присутності у теперішньому моменті. Це сумно, враховуючи, як часто ми перебуваємо в полоні мрій. Більш того, розмір цього ефекту великий. Те, як часто розум людини блукає, і зміст її думок у ці моменти, набагато сильніше передбачає щастя, ніж, наприклад, рівень доходу.
Але може, якщо розум відволікається від чогось неприємного, то це робить нас щасливішими?
Як виявилося, люди менш щасливі, коли вони подумки блукають незалежно від того, що вони роблять. Наприклад, люди не дуже люблять добиратися на роботу — це одне із найменш приємних занять. Тим не менш, люди значно щасливіші, коли вони зосереджені тільки на дорозі, ніж коли думають про щось ще. Ця закономірність справедлива кожному з видів діяльності, які виміряли дослідники, включаючи найменш приємні.
«Нещастя» — причина чи наслідок?
Але що первинне? Блукання розуму чи нещастя? Може, причина такого «уникнення реальності» у своїх думках в тому, що людина не щаслива? Чи може нещастя викликає цей процес?
Масштаб дослідження забезпечив вчених безліччю відповідей від кожної людини та отримані дані дозволили скласти уявлення про причину та наслідок.
Як виявилося, існує сильний зв'язок між тим, що наш розум блукає зараз і тим, що через короткий час ми почуваємося не щасливими. Навпаки, не виявлено жодного зв'язку між тим, щоб зараз почуватися не щасливим і тим, щоб через деякий час блукати в думках. Вчені вважають блукання розуму причиною, а не просто наслідком нещастя.
На думку Кіллінгсворта, основна причина нещастя блукаючого розуму полягає в тому, що в цьому стані ми схильні думати про неприємні речі: турбуємось за майбутнє, шкодуємо за минуле. Ці негативні думки, виявляється, мають гігантське відношення до НЕщастя. Тим не менш, навіть коли люди думають про щось нейтральне (за їхнім описом), вони все ще значно менш щасливі, ніж коли вони зосереджені на сьогоденні. Більше того, навіть коли вони думають про щось приємне, вони все ще трохи менш щасливі, ніж коли вони взагалі не блукають у думках.
Що робити на практиці?
Який урок нам слід винести з результатів цього дослідження? Ми не повинні і не можемо повністю перестати блукати у думках. Блукання розуму — побічний результат еволюції, яка забезпечила наш мозок «механізмом перевірки гіпотез». Зрештою наша здатність повертатися до минулого і уявляти майбутнє надзвичайно корисна, вона дозволяє нам планувати свої дії та аналізувати минуле.
Однак, якщо користуватися цими здібностями неусвідомлено, то «механізм» може зашкодити «оператору». В інформаційному світі, наповненому подразниками, навіть повідомлення на телефоні може відволікти нас від завдання і забрати наш розум геть від поточного моменту.
Нам варто серйозно замислитися над тим, що знизивши блукання розуму, ми можемо суттєво покращити якість свого життя. Якщо ми навчимося повністю занурюватися в сьогодення, то зможемо більш ефективно справлятися з важкими та неприємними моментами та отримувати ще більше задоволення від приємних. На щастя, нам добре відомі методи, які зупиняють блукання розуму.
Ми можемо використати справжню мить як якір усвідомленості, щоб заспокоїти розум, який атакують незаконні претенденти на увагу.
Ось пара простих способів, які ви можете застосовувати в ті моменти дня, коли увага розосереджена, а думки блукають далеко від реальності.
Вправа 5 з 5
Підключіть важку артилерію – органи чуттів. Прийміть до уваги весь сенсорний досвід: зоровий, слуховий, нюховий, смаковий і тактильний. Що я бачу? Що я чую? Які запахи оточують мене? Які уподобання мені доступні? Що відчуваю шкірою?
Ця вправа може оживити та урізноманітнити те, що стало рутинним, прісним і нагадує «день бабака», наприклад, вашу дорогу на роботу/додому.
Вправа 10 вдохів
Візьміть маленьку паузу і зробіть 10 глибоких вдихів. Зосередьтеся на відчуттях повітря на кінчику носа: прохолода на вдиху, потім нейтральні відчуття між вдихом та видихом і, нарешті, тепло на видиху. Сила цієї вправи пропорційна кількості уваги, яку ви приділите своєму подиху. 10 уважних вдихів допоможуть вам налаштуватися на зосереджену роботу, коли ви відволіклися.
Тренування розуму
Ви можете значно розвинути навички керування увагою за допомогою регулярної практики медитації. Тренування «м'язів уважності» дозволяє краще відслідковувати блукання розуму та повертати увагу у зараз, щоб зосереджено працювати, вчитися, спілкуватися, повніше та щасливіше проживати своє життя.
