Соломаха Іван. Конкурс драбблів
Сльозар
— Ти знову припхався сюди? — Пробурмотів старий.
— Ніхто не говорить зі мною. А ви…
— А я Сльозар — збирач спогадів, емоцій та цілитель духів. А ти Покруч — породження людського та примарного. Дитя без душі.
— Але чому лісові духи зі мною не розмовляють? Я ж їх бачу.
— Говорять, лиш ти їх не чуєш.
— Чому?
— Бо ти дитя без душі.
— А ви?
— А я Сльозар — ходжу між світом людським та примарним.
— Я також тоді стану Сльозарем!
— Ну нехай. Ось тобі три флакони. Дістань по сльозі кожного хто причетний до твого існування, щоб зібрати свою душу. Адже якщо очі — дзеркала душі, то що тоді сльоза?
