Баран Каріна. Конкурс драбблів
Сутінки обволікали місто, але на вулицях не було тиші. В глибині дворів чути було шепіт любові. Вони, як сутінки, танцювали серед нічної тиші, обіймаючись ніжніше, ніж тьмяна тканина ночі. Кохання існувало у кожному подиху та притулку до серця. Місто мовчало, але кохання його наповнювало, перетворюючи вулиці на таємничі алеї кохання.
