Тетяна Марчук. Конкурс драбблів
Реалії
Ще мить.
Зими. Подиху. Твоєї присутності. Обіймів. Тривога. Погляду. Наших розмов. Розпачу. Голосу совісті. Відбій. Рутини. Гонитв. Зневіри. Сумніву. В укриття! Страху. Ненависті. Відчаю. Болю — пекучого, їдкого, незаслуженого. Відбій. Сили. Спокою. Сяйва. Світанку.
Квітня. Квітів. Квінт. Мінору. Мелодії. Місця щасливих людей. Силуети кажуть, що там спокій. Там, де нас нема. А тепер усе інакше. Я утомився, втомили люди. Будь мені кимось. Пообіцяй мені. Не стій під вікном. Не вір в риму, а слухай абзаци. Тільки ти далі говори. В той день, коли ми станем собою. Давай виключим світло і будем мовчати. Не втратимо зв’язок. На лінії вогню. Надія є.
Щемить.
