Степенко Марія. Конкурс драбблів
БЕЗ ТЕМРЯВИ НЕ ВИДНО І СВІТЛА
Інколи люди занурюються самі в себе, коли трапляється щось погане. Їхні серця розриваються на мільйони шматочків від болю. І кожен з нас проживає його по-різному.
Та все ж всі ми прагнемо вийти, із цього кола розпачу й усамітнення, відчинити двері, які ведуть в майбутнє, сповнене щастям та спокоєм, без темних хмар і помилок. Але без темряви не видно і світла.
Ми не завжди можемо змінити обставини, проте можемо змінити ставлення до них. Ми творці свого життєвого щастя!
