Біографія Томаса Лоджа
Томас Лодж – англійський драматург, поет, прозаїк, критик та перекладач – народився близько 1558 року у Лондоні (Англія).
Син лорда-мера Лондона. Закінчив Трініті-коледж в Оксфорді, за освітою лікар – вивчав медицину в Авіньйоні, практикував у Лондоні. У 1584 здійснив подорож на Азорські та Канарські острови, в 1591-1593 разом зі знаменитим піратом та мореплавцем Томасом Кевендішем – до Бразилії.
Є припущення, що в 1606 Лодж був змушений покинути Англію через гоніння на католиків, повернувся на батьківщину в 1616. Після цього про нього не відомо нічого, крім дати смерті.
Томас Лодж помер у вересні 1625 року у Лондоні.
Томас Лодж – представник аристократичної, значною мірою ще феодально налаштованої «університетської» групи в літературі передшекспірівської доби, один із молодших послідовників школи Лілі. Виступив уперше в пресі в 1580 «Захистом музики, поезії та театральних п'єс», анонімною полемічною брошурою проти пуританина Стівена Госсона, котрий засуджував мистецтво, включаючи театральне.
З численних п'єс Лоджа інтерес представляє трагедія «Лихо громадянської війни» (1587, опублікована в 1594), а також сатиричний огляд «Дзеркало Лондона та Англії», написаний спільно з Р. Грін у 1594. Фредерік Гард Флі у своїй «Хронікальній історії лондонської сцени» (A chronicle history of the London stage, 1559-1642, 1890) називає Лоджа співавтором дуже великої кількості сучасних йому п'єс, зокрема «Генріха VI» Шекспіра.
Заслуговують на увагу його романи: «Розалінда, золота спадщина Евфуеса» (1582, Евфуес – головний герой відомого роману Лілі) – джерело фабули шекспірівської комедії «Як вам це сподобається» (близько 1600), «Чарівна історія Форбонія і Прісцирії» (1584), «Історія Роберта, другого герцога норманського, прозваного Роберт-Диявол» (1591) – історичний роман, чи не перша прозова обробка цієї легенди, «Тінь Евфуеса, битва почуттів» (1592), ще один історичний роман «Життя і смерть Вільяма Довгобородого» (1593), «Маргарита Американська» (1596) – пасторально-фантастичний роман (зі вставними віршами) про кохання перуанського принца та московської царівни, один із перших великих творів європейської літератури про Південну Америку, та ін.
Перекладав Йосипа Флавія, Сенеку, Дю Бартаса.
Творчість Лоджа характеризується розпадом феодальних форм. Романи його порушують форму сентиментальних «Евфуесів», що стала вже традиційною, вводячи в тканину книги авантюризм і своєрідний «колоніальний» матеріал (Латинська Америка).
Твори
Критика