Хміль Владислав. Конкурс драбблів
У темряві
У темряві кімнати, де була порушена тиша,
Білі маски топтали сплячі душі.
Вони плутали сни і реальність, не хотіли відступати, тримаючи все у своїх тенетах.
Сповнений тривоги, я шукав вихід.
З'явився коридор, на стінах якого були намальовані обличчя.
У темряві їх очі переслідували мене своїм мовчазним поглядом, стежили за моїм пересуванням, пробуджуючи страх.
Моє серце голосно билося, наче прагнуло вистрибнути з грудей.
Я сам у лабіринті, без моїх дочок. Чи може це бути реальністю?
Денне світло чи темрява, мій вибір важкий.
Знайти вихід чи стати тінню…
У цьому забутому світі немає ні свят, ні мрій…
Моя воля визначає мою землю.