Вільям Вордсворт. Відклав я вбік перо і дослухав

Відклав я вбік перо і дослухав
Хорал нічної бурі, що співала
Про кораблі загиблі, хвиль навалу,
Рев лісових потрощених гущав, –

Гармонію нічну, що в'язням справ
Буденних уві сні почуть не дано.
Лиш дух палкий приймає пожадано
Величний гуркіт буряних октав.

Але обранець у витті вітрів
Розчує не лише плачі прощальні
За тим, що вже навіки відійшло, –

Вгамується природи дикий гнів,
Почезнуть разом з ним думки печальні
Й простеле ранок вод спокійне тло.

Переклав Максим Стріха

Біографія

Твори

• Відклав я вбік перо і дослухав
• Ґуді Блейк і Гарі Ґіл
• До жайворонка
• Серед несходжених стежок

Критика

• Актуалізація концепту «селянин» у поезії Вільяма Вордсворта
• Балада Вільяма Вордсворта «Терен» («The Thorn»): поетика, фольклорні витоки, українські перегуки