Кит. Чому варто подивитися фільм Даррена Аронофскі

Драма Даррена Аронофскі «Кит» – гучне повернення на великий екран Брендана Фрейзера («Мумія», «Вибух із минулого») після проблем зі здоров'ям, боротьби із зайвою вагою, скандалу та затяжної депресії. У «Киті» Фрейзер символічно з'являється в образі Чарлі – професора англійської літератури з критичною вагою. Колись він зруйнував сім'ю та власне життя, герой Фрейзера «тоне» у хворому тілі, самотності та важкій депресії. Спроби гіркого розпачу змінюються бажанням зібрати всі сили, щоби пригадати, заради чого варто жити.

В основу сюжету лягла однойменна театральна п'єса американського драматурга Семюеля Д. Гантера. Його власний життєвий досвід, яким, набравшись сміливості, Гантер вирішив поділитись. Це він був тим самим молодим чоловіком, який «заліковував» свої проблеми їжею. Гантер також викладав написання есе в одному з коледжів Нью-Джерсі. Його пригнічувала поверховість і надуманість робіт учнів і одного разу він запропонував їм: «Просто напишіть щось чесне. Не намагайтесь, щоб у вас вийшло гарне есе. Просто розкажіть, про що ви насправді думаєте». Есе одного студента виявилося «несамовитою правдою», хлопець зізнався, що йому варто змиритися з тим, що його життя не склалося.

«Ця єдина сходинка стала поворотним моментом у моєму творчому житті, - каже Гантер. – Я зрозумів, що маю написати п'єсу про вчителя, який благає учнів написати щось чесне».

Дуже швидко він підготував чернетку п'єси, яка незабаром була поставлена на сцені і мала великий успіх. На одній із прем'єр був присутній Даррен Аронофскі, якого захопила драматургія. Він вирішив зняти фільм. Потрібно було десять років, щоб екранізація увінчалася успіхом. Аронофскі зізнається, що всі ці роки він шукав актора, який ідеально підійшов би на цю роль. Брендан Фрейзер та його власна складна доля стали для режисера шансом втілити свій багаторічний задум.

Для актора, який пережив складний період в особистому житті, через проблеми зі здоров'ям кардинально змінився зовні і став об'єктом для глузування (на одному інтерв'ю Фрейзер навіть публічно розплакався) варто було великої мужності увійти до цієї річки двічі. Зважаючи на те, що драма «Кит» задушливо камерна і герой не залишає свого похмурого житла, а за вікном постійно ллє дощ, для актора це стало нескінченним і болючим сеансом психотерапії.

Можна припустити, що такий тривалий пошук відповідного артиста на головну роль якраз і був викликаний бажанням Аронофскі уникнути можливого звинувачення в маніпуляції надто гострою темою та хворобливою ситуацією. Зняти не фільм, що викликає сльози, а напівдокументальне кіно, яке б допомогло, людям, які мають подібні проблеми, краще зрозуміти себе і знайти ключ до порятунку.

Зайва вага у драмі «Кит» – також метафора. Для когось непідйомним тягарем може стати втрата близької людини, затяжна хвороба, депресія, матеріальні проблеми. Кожен може додумувати свої смисли, але навіть кити тонуть. Могутні вільні кити за роки обростають черепашками та іншими наростами, стають надто важкими та йдуть на дно.

Гонг Чау

Незважаючи на театральну подачу та аскетичну камерність, режисеру вдалося зібрати у фільмі гідний акторський склад. Це була необхідна умова – адже вся п'єса побудована на діалогах. Головні герої – Брендан Фрейзер та його подруга-доглядальниця з фільму – актриса Гонг Чау, були висунуті на номінації «Оскар» у категорії «Найкраща чоловіча роль» та «Найкраща жіноча роль другого плану». Критики та глядачі також відзначили талановиту гру акторки Седі Сінк, якій дісталася роль доньки головного героя.

Дебют картини на Венеційському кінофестивалі завершився 6-хвилинною стоячою овацією на честь виконавця головної ролі Брендана Фрейзера.