Портрет інфанти Маргарити: загадковий шедевр з колекції Ханенків

Історія походження: мандрівка крізь століття

Сьогодні портрет інфанти Маргарити Терези є окрасою колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. 1912 року картину придбали на аукціоні в Берліні, де розпродавали колекцію гамбурзького колекціонера Вебера. До цього твір мандрував численними приватними колекціями.

Найдавніші згадки про картину датуються 1827 роком, коли вона перебувала у власності іспанського художника Вісенте Лопеса-і-Портаньї. Невдовзі твір перейшов до інфанта Іспанії та Португалії Себастьяна Габріеля де Бурбона і де Браганса. У 1891 році, коли спадкоємці інфанта мешкали у французькому містечку По, портрет придбав лондонський антикварний дім Колнегі. Проте вже наступного року його було перепродано німецькому консулу Едуарду Фрідріху Веберу.

Дворецький Ханенків Григорій Вдовиченко так описував момент, коли гості вперше побачили картину: "Перед шановними гостями постала чарівна картина. Відкритий погляд дитячих очей, ледь помітна пустотливість на обличчі, тріумф блискучих золото-багряних фарб вразили присутніх. Це був момент тріумфу українського колекціонера Ханенка, тріумфу геніального іспанця Веласкеса та чарівної спадкоємиці іспанського престолу".

Спочатку цю картину помилково вважали портретом інфанти Маріанни Терези (1638-1683), старшої дочки Філіпа IV від першого шлюбу, яка згодом стала королевою Франції та дружиною Людовіка XIV.

Пізніше дослідники встановили, що на портреті зображена молодша дочка короля – інфанта Маргарита Тереза, народжена від його другої дружини Маріанни Австрійської. Завдяки численним портретам, написаним знаменитим Веласкесом, вона стала найвідомішою іспанською дівчинкою у світі.

Дієго Веласкес - майстер королівського портрету

Творчість Дієго Веласкеса по праву вважають не лише вершиною іспанського мистецтва XVII століття, але й одним з найвидатніших зразків європейського портретного живопису. Отримавши посаду придворного художника іспанського короля Філіпа IV, Веласкес мав можливість створити цілу галерею образів членів королівської родини.

Ще 1623 року, будучи молодим, але вже визнаним майстром, він став королівським живописцем при дворі Філіппа IV. Саме в Мадриді були написані портрети короля, його дружини та дітей, герцога Олівареса, а також відома картина "Тріумф Вакха". Ці роботи принесли Веласкесу не лише визнання, але й славу одного з найталановитіших художників свого часу.

Народжена 12 липня 1651 року інфанта Маргарита стала улюбленою моделлю Веласкеса. Її поява на світ не викликала бурхливого ентузіазму при дворі короля, адже в Іспанії сподівалися на спадкоємця престолу. Проте білява красуня з часом завоювала серця всіх придворних, ставши промінчиком світла в похмурій атмосфері королівського палацу Алькасара й суворому розпорядку життя двору.

Свідченням цьому слугує картина "Меніни" (так називали придворних дам, що опікувалися маленькою принцесою), де центральною фігурою всієї композиції постає саме інфанта Маргарита.

Веласкес з насолодою писав портрети молодої інфанти Маргарити. Це був час, коли художник цілковито віддавався творчому пориву, ніби пірнаючи у світло й щирість дитячої душі. Можливо, саме тому портрети інфанти Маргарити вважаються одними з найпоетичніших у творчості Веласкеса. Він з захопленням зображав не лише обличчя своєї моделі, але й її пишне вбрання, оздоблене сріблом. У цих картинах особливо виразно проявилися чари живих, мерехтливих у потоці світла, вишукано-прекрасних тонів, характерних для пізнього періоду творчості Веласкеса.

Інфанта в пишному вбранні: опис картини

На картині, що має  розміри 107 x 81 см, зображена інфанта Маргарита Тереза, донька іспанського короля Філіппа IV, у віці близько 10 років. Дівчинка одягнена в пишну сукню гвардаінфанта, характерну для іспанської моди XVII століття. Сукня має щільно затягнутий корсаж і розширену спідницю "тонтільйо", прикрашену мереживом і стрічками. Її зачіска а-ля Кариньян, також дуже пишна, з волоссям, стрічками, пір'ям, бантами та різноманітними коштовностями.

Веласкес майстерно використовує контраст між тендітною фігуркою Маргарити та її громіздким вбранням. Цей контраст підкреслює юність і невинність дівчинки, а також урочистість та статусність її становища.

Картина написана в теплій, золотистій гамі з відтінками коричневого та червоного. Домінуючий золотий колір на сукні та волоссі Маргарити підкреслює її юність і невинність. Темно-коричневий фон слугує контрастом і чітко окреслює фігуру дівчинки. Червоні кольори на картині символізують силу, владу, а також можливі страждання.

Веласкес з великою майстерністю зобразив обличчя Маргарити. Її бліде личко з трохи висунутим вперед підборіддям та великими губами - це типові риси Габсбургів. Світле волосся та сіро-блакитні очі дівчинки роблять її схожою на батька, Філіппа IV. Її очі широко відкриті, з великими зіницями, виразні та сповнені дитячої щирості.

Цей портрет є не лише чудовим твором мистецтва, але й цінним історичним документом. Він дає нам уявлення про життя та моду іспанської знаті XVII століття. А ще він розкриває образ маленької дівчинки, яка, незважаючи на своє високе походження, залишається дитиною з щирими почуттями та емоціями.

Розгадка таємниці київської Інфанти

Протягом багатьох років портрет інфанти Маргарити, що зберігається в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, вважався безперечним шедевром Дієго Веласкеса, знаменитого іспанського майстра. Цей поясний портрет юної дочки Філіпа IV вражав уяву глядачів майстерністю виконання та реалістичністю зображення.

Однак, з часом, дослідники почали висловлювати сумніви щодо авторства. У 1965 році відомий дослідник творчості Веласкеса Хосе Лопес-Рей, під час ретельного вивчення картини, висловив сумніви щодо авторства. Він не знайшов у ній тих характерних рис, які притаманні манері роботи знаменитого майстра.

Ця подія стала початком нового етапу в дослідженні портрета. Ґрунтовний історичний та архівний аналіз, а також сучасні технологічні дослідження, остаточно підтвердили ці сумніви. Виявилося, що київський портрет інфанти Маргарити не належить пензлю самого Веласкеса, а був створений одним із його талановитих учнів - Хуаном Батистою Мартінесом дель Масо.

Фахівці з музею Прадо впевнено приписують авторство "Портрета інфанти Маргарити" Хуану Батісту Мартінесу дель Масо і датують картину приблизно 1665 роком.

Проте зміна атрибуції не применшує цінності портрета. Він залишається чудовим зразком іспанського живопису XVII століття, що вражає майстерністю виконання, реалістичністю зображення та витонченою кольоровою гамою.

Портрет інфанти Маргарити Терези в музеї Ханенків