Зіняк Олександр. Осінній вальс

За вікном весь час дощить
Осінній дощ все накрапає
Пожовкле листячко летить
І сонечко раніш сідає.

Ще мить тому воно так гріло
Що дихать важко аж було
Осінній день скоріш згорає
І рідко бачим ми його.

Ця осінь справжня чарівниця
Під синім небом листя золотиться
Усе довкіль розмалювала
В гарячо-жовтії тона.

А сад затих і все в туманах
І небо хмуриться, мов зле
Та осінь на нього незважає
Бо до зими вона веде.

Літо давно вже відлетіло
Осінній день вже догора
А осінь суне так квапливо
І творить чуднії діла.

Осінь сьогодні щось сумує
Бо вересня останній день
Та завтра жовтень вже прибуде
А там і листопад прийде.

Тому вона і зажурилась
І плакать стала все дощем
І серце зжало їй від туги
Що скоро їй прийде кінець.

А небо все стає темнішим
Скрізь сивий холод дошкуля
Це осінь злісно так лютує
Бо проводжає Вересня.

І навкруги вже темінь ціла
І мряка, холод і дощі
І аномалія природи
Все тихо шепче - відпусти.

Відпусти ти холоди
Прибери свої дощі
Люба осінь підожди
Посміхнись і обійми.

Та осінь хитро посміхнулась
Вдяглася в сукню золоту
І стала знов кружлять над небом
Показувать свою красу.

Вже холодом і ранок диха
На листях вже роси нема
Від ріки тумани народились
Це осінь нам так дошкуля.

На осінь дивляться крізь вікна
Як в телевізор глядачі
Бо за вікном панує диво
Як в кожній роковій порі.

Непередбачувана осінь
Непосидющая вона
Що новий день - то нове диво
Вона малює близь вікна.

Осіннє диво всіх вражає
Осіннє небо, барви, мить
Осінні квіти, клени, ранки
Осінній вітер й колорит.

Осінню казку дощ шепоче
Вітер співає під мотив
А осінь вальс усім танцює
І надихає цім нас всіх.

Дерева в такт її танцюють
Калини в червонім намисті
А ми танцюєм під дощами
Бо є ми грішні..