Чи мають батьки допомагати з домашнім завданням: неочевидна порада від вчителя
Домашні завдання часто стають справжнім жахом для батьків та школярів. Мами та батьки спершу хочуть допомогти, а потім починається: крики, суперечки та погрози. Як же всього цього уникнути? Декілька порад дає американський блогер, вчитель англійської Енні Томпсон.
За законом батьки зобов'язані піклуватися про виховання та розвиток своїх дітей. Домашня робота, здавалося б, частина того самого виховання і турботи. Але питання залишається: як сильно батьки повинні залучатися до домашнього завдання? Адже домашні завдання — це все ж частина навчального процесу. А за нього у нас відповідають педагоги, школа. Саме вчителі підбирають завдання і повинні перевіряти виконання таких робіт і оцінювати їх за необхідності.
Завдання батьків а, на мій погляд, — створити відповідну обстановку та умови для того, щоб дитина цю роботу виконала. І з цим у багатьох виникають проблеми. Уроки стають головною причиною сварок та конфліктів між школярами та батьками. І починається все з вимог мами або тата сісти нарешті за стіл і відкрити зошит. Відповідь — тільки «так, зараз».
Коли дитина відмовляється, батько вибухає: "Скільки разів можна повторювати?" Я придумала пару способів, які допомагають умовити школяра дістати нарешті підручник і почати читати параграф або виконувати потрібні вправи. Я, наприклад, кладу в кінці параграфа льодяник. Дочитав? Чудово — можеш узяти цукерку!
Другий спосіб — домашка на стікерах. Переписуємо всю домашку на стікер, вішаємо над столом і викреслюємо прямо ручкою те, що вийшло зробити. Здається, просто, але для дитини це маленький плюсик до мотивації. А ще одразу видно, скільки вже виконано і скільки залишилося — так учень ще й час вчиться розраховувати.
І ось ще кілька, здавалося б, банальних, але важливих принципів, які допоможуть не сваритися при виконанні завдань:
- Встановіть порядок дня з урахуванням часу для виконання домашніх завдань. Домовитеся, що дитина сідатиме щодня за домашку о 15:00. До третьої години ви її не чіпаєте: вона може сидіти в телефоні, спати, грати в конструктор просто відпочивати після уроків.
- Обговоріть очікування та цілі. Поговоріть взагалі про те, чому і навіщо дитина вчиться, чого хоче досягти, яким ви бачите її майбутнє.
- Не фокусуйтеся тільки на результаті. Сконцентруйтеся на процесі навчання.
- Заохочуйте старанність.
- Співпрацюйте з учителем! Не знецінюйте слова педагога, серйозно ставтеся до завдань, навіть якщо вам здається, що вони неактуальні, нудні і взагалі марні. Дитина відразу помітить ваше ставлення, і за домашку ви потім взагалі її не посадите.
- Ще один важливий нюанс: у дитини повинен бути в квартирі/будинку куточок, де її ніхто не турбуватиме і де вона зможе зосередитися. Сюди не повинні забігати брати/сестри, заходити бабуся або долітати звуки серіалу. Тут має бути вільний стіл (бажано — що належить лише учневі), гарне світло і доступні прдмети для навчання, від ручок до лінійок і фарб.
Я вважаю, створити такий простір — спокійний, мотивуючий, без загроз і перешкод — це і є допомога від батьків у підготовці з домашнім завданням. А вже вивчити віршик або написати твір — завдання дитини.
