Очоа Хіменес досліджує, як забезпечити справедливість для корінних груп
Щось було скопійовано, щось — вкрадено, інше — подаровано: у колоніяльну добу незліченна кількість міжнародних культурних об’єктів було вивезено за кордон. Те, що сьогодні робити з цими об’єктами, є предметом запеклих суперечок. Венесуельська правознавиця Марія Хулія Очоа Хіменес захищає інтереси корінних груп, які колись створювали ці об’єкти.
«Звичаї корінних народів не збігаються з національним законодавством окремих держав», — пояснює Марія Хулія Очоа Хіменес. — Це призводить до складних правових ситуацій, зокрема, коли йдеться повернення культурних цінностей до інших країн. З суто юридичної точки зору можна припустити, що власниками об’єктів є країни походження, а не корінні групи». Крім того, держави, як правило, ведуть переговори про транскордонні правові операції лише з іншими державами. Групи корінного населення зазвичай не беруть участі в таких переговорах.
«Було б ідеально, якби національні закони чітко проголосили корінні народи власниками створених ними культурних цінностей», — говорить Очоа Хіменес. — Крім питання власності, я пропоную на законодавчому рівні зобов’язати національні органи влади в країнах походження культурних об’єктів поважати звичаї та світогляд корінних груп і брати їх до уваги під час прийняття рішень щодо поводження з культурними цінностями тубільного населення».
Марія Хулія Очоа Хіменес є професоркою Університету Лойоли в Андалусії в Іспанії. Як наукова стипендіятка Фонду Алєксандра фон Гумбольдта вона у 2021–2023 роках проводила дослідження прав корінних народів у контексті міжнародного приватного права в Інституті археології та культурної антропології Бонського університету.
Записала Нора Лесинґ.
Стаття вперше була опублікована німецькою мовою під назвою «Frau Ochoa Jiménez, können wir Gerechtigkeit für indigene Gruppen schaffen?» в журналі Фонду Алєксандра фон Гумбольдта «Космос», випуск 116, 2024 рік.
Переклала Анна Савельчук