Футбольний «Матч Смерті» у Києві 1942 року: міф, історія та справедливість
Теплого серпневого дня 1942 року, коли Київ перебував під нацистською окупацією, на стадіоні відбувся матч, який став легендою та частиною історії. Це футбольне зіткнення між місцевою командою Хлібзаводу №1 «Старт», до складу якої входили футболісти довоєнних клубів «Динамо» та «Локомотив», та німецьким складом команди «Флакельф» перетворилося на подію, що ввійшла до пам'яті народу під назвою "Матч смерті". Ця історія заворожує своєю драматичністю і спричинила велику кількість трактувань.
Сам матч був нейтральним змаганням, де на полі протистояли футболісти, абсолютно не пов'язані з політичними інтригами часів Другої світової війни. Історія команди "Старт" та їхньої перемоги 5:3 переросла в щось набагато більше, ніж лише футбольна гра. Вона стала символом опору та гідності у найважчі часи.
Проте не можна не згадати і темну тінь, яка впала на долю деяких гравців після цієї події. За кілька днів деякі учасники матчу потрапили до Сирецького концтабору. Сталося це, як подає дослідник історії київського «Динамо» Георгій Кузьмін, не через футбольну перемогу, а через те, що директор Українського стадіону Георгій Швецов нагадав окупантам про енкаведистське минуле гравців «Старта» (команда «Динамо» належала до нквд).
Доля була нещасливою для футболістів, які опинилися в цих страшних умовах. Розстріли окупантами невинних жертв, що спалахнули на тлі цієї історії, змінили її хід назавжди. Подача інформації про минуле гравців "Старту" німецьким окупантам звернула увагу на них та стала причиною їхньої трагедії. Це нагадує нам, як складно зрозуміти вибір та дії людей під тиском життєвих обставин.
Ще через пів року деяких футболістів теж було розстріляно. І знову ж таки не через футбол, а через те, що 23 лютого 1943 року підпільники спалили механічний завод «Спорт». У відповідь німці влаштували показовий розстріл в’язнів Сирецького концтабору. За нещасливим збігом обставин до числа заручників потрапили і троє динамівців: Клименко, Кузьменко, Трусевич. За інших обставин загинув у катівнях поліції безпеки та СД Коротких, заарештований як кадровий співробітник нквд.
Міф та пропаганда
Міф про "Матч смерті" розрісся завдяки радянській та пострадянській пропаганді. Водночас існують різні версії подій та обставин. Назва "Матч смерті" походить від відомого письменника та пропагандиста Лева Кассіля, який створив образ футболістів, які не захотіли програти окупантам і заплатили за це власним життям. Цій темі були присвячені літературні твори та кінофільми, з якими й зараз "носиться" московська пропаганда.
Але давайте про справедливість. Події тих часів покликані нагадати нам про страшну та несправедливу природу війни і нацистської окупації. У Німеччині з цього приводу у 1974 році прокуратура Гамбурга порушила кримінальну справу. Втім, у 2004 році її було закрито через безпідставність звинувачень.
У великому міжнародному конфлікті - на тлі жорстокості та страждань - історія "Матчу смерті" стає нагадуванням про людську силу та волю в боротьбі за гідність. Міфи, інтерпретації та трагічна доля учасників надовго зберегли цю історію в пам'яті народу.
