У дзеркалі брехні: як зрозуміти, що вас дурять

Нове дослідження розповідає про один важливий сигнал, який вказує, що співрозмовник може говорити неправду.

Брехати людині в обличчя складно. Деякі люди брешуть нав'язливо, не переймаючись тим, що їх зловлять — для них це не проблема. Але щоб вигадати правдоподібну брехню, переконливо викласти її і підтримувати, випадково не видавши себе, потрібні зусилля. Згідно з новим дослідженням, це вимагає надто великих зусиль — мозок настільки зайнятий брехнею, що тіло ризикує видати універсальний «сигнал» будь-кому, хто знає, як його шукати.

Це дослідження, проведене голландськими та британськими вченими, опубліковане в журналі Royal Society Open Science.

Підказка

Той, хто бреше вам в обличчя, швидше за все, копіює ваші рухи. І чим складніша брехня, тим це більш помітно, йдеться у дослідженні.

Дослідники пропонують два можливі пояснення, пов'язані з когнітивним навантаженням. У прес-релізі автори зазначають, що «брехня, особливо пов'язана з грошовими махінаціями, може бути складнішим розумовим завданням, ніж правда».

Перша гіпотеза полягає в тому, що коли хтось бреше, його мозок просто занадто зайнятий хитрощами, щоб контролювати фізичні дії. В результаті несвідома частина мозку брехуна, що управляє рухами, за умовчанням використовує найпростіший з доступних варіантів дій: імітує рухи людини, яку він обманює.

Друге припущення полягає в тому, що когнітивне навантаження позбавляє обманщика ресурсів, достатніх для вироблення розумної та ефективної фізичної стратегії. Коли хтось бреше, його увага настільки сфокусована на реакції слухача, що він несвідомо повторює її.

Експерименти

Це називається «невербальною координацією», і дослідження підтверджують, що так справді відбувається, коли хтось прикладає великі розумові зусилля. Однак ці висновки ґрунтуються на спостереженнях за конкретними частинами тіла і не дають вичерпного уявлення про поведінку тіла загалом. А досліджень, присвячених поведінці обох сторін у сценарії обману, замало.

Проте, як стверджують автори, «невербальна координація — особливо цікава ознака обману, тому що її виникнення залежить від автоматичних процесів і, отже, її можна свідоміше контролювати».

Щоб відстежити невербальну координацію, учасникам двох експериментів прикріпили на зап'ястя, голову та тулуб датчики руху. Потім їх парами розсадили обличчям один до одного за низьким столом.

У першому експерименті алгоритм динамічної зміни часу аналізував рухи учасників при виконанні вправ, під час яких одна людина спочатку говорила правду, а потім — все складнішу брехню. У другому експерименті слухачам було дано інструкції, що визначають кількість уваги, яку вони мали приділити рухам брехуна.

Дослідники виявили, що "невербальна координація посилюється, коли брехня ускладнюється". Вони також побачили, що на цей процес «не вплинула ні міра уваги респондентів до невербальної поведінки, ні ступінь підозрілості інтерв'юера. Наші результати узгоджуються з ширшим припущенням, що люди, які докладають когнітивних зусиль, покладаються на автоматизовані процеси, такі як мімікрія».

Віддзеркалення

Існує і третя можлива причина, з якої брехун копіює поведінку співрозмовника: можливо, він підсвідомо зміцнює довіру своїх жертв, використовуючи «віддзеркалення».

Всім, хто знайомий з мистецтвом переконання, відомо, що «віддзеркаленням» називають копіювання дій іншої людини, і воно здатне викликати симпатію. У мозку є “дзеркальні нейрони”, які позитивно реагують, коли хтось імітує наші дії. Внаслідок цього виникає так звана «лімбічна синхронія». Свідоме копіювання рухів співрозмовника – визнана техніка продажу.

Отже, як же визначити, коли віддзеркалення означає брехню, а коли спробу продати вам щось? Звичайно, одне одному не заважає, адже брехня зрештою — це одна з форм переконання. Можливо, найрозумніша реакція — просто приймати віддзеркалення як сигнал про те, що потрібно проявити більш пильну увагу. Не потрібно автоматично кричати «брехун!», коли хтось вас копіює. Просто подумки відступіть трохи назад і уважніше дослухайтеся до того, що говорить ваш співрозмовник.